Гаряча пропозиція

Установите Flash player для полного просмотра сайта!

Галерея

Вікна та Двері від Компанії РОС aluminium-doors11 aluminium-doors5 aluminium-doors7

Скачати текст з картинками можна по посиланню

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99). Строительные материалы. Склопакети клеенные строительного назначения. Технические условия

ДСТУ Б В.2.7-107:2008. Будівельні матеріали. Склопакети клеєні будівельного призначення. Технічні умови

http://zakon1.rada.gov.ua/images/gerb.gif

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ                              МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ

Будівельні матеріали


КЛЕЄНІ БУДІВЕЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

Технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-107-2001

(ГОСТ 24866-99)

Видання офіційне


СТЕКЛОПАКЕТЫ КЛЕЕНЫЕ СТРОИТЕЛЬНОГО НАЗНАЧЕНИЯ

Технические условия

ГОСТ 24866-99

Издание официальное

Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України

Межгосударственная научно-техническая комиссия по стандартизации, техничес­кому нормированию и сертификации

в строительстве

Київ 2001

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99)

Передмова

1 РОЗРОБЛЕНИЙ

ВАТ “Институт стекла”, “ЦНИИпромзданий”, Управлінням стандартизації, технічного нормування і сертифікації Держбуду Росії за участю “Glastechniche Industrie Peter Lisec GmbH” та ДУ “Федеральный научно-техни­ческий центр сертификации в строительстве”

ВНЕСЕНИЙ Держбудом Росії

2 ПРИЙНЯТИЙ

Міждержавною науково-технічною комісією із стандартизації, технічного нормування та сертифікації в будівництві (МНТКБ) 2 грудня 1999р.

За прийняття проголосували

Найменування

держави

Найменування органу

державного управління

будівництвом

Республіка

Вірменія

Міністерство містобудування
Республіка

Казахстан

Комітет у справах будівництва Міністерства енергетики, індустрії і торгівлі
Киргизька

Республіка

Державна інспекція з архітек-тури і будівництва при Уряді
Республіка

Молдова

Міністерсво розвитку територій, будівництва і комунального господарства
Російська

Федерація

Держбуд
Республіка

Таджикистан

Комітет у справах архітектури   і будівництва
Республіка

Узбекистан

Державний комітет будівництва, архітектури і житлової політики
Україна Держбуд

3 ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ

Наказом Держбуду України від 31.08.2001 р.   № 170 на заміну ГОСТ 24866-89

Даний державний стандарт України не може бути повністю або частково відтворений, тиражований та розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держбуду України

Предисловие

1 РАЗРАБОТАН

ОАО “Институт стекла”, “ЦНИИпромзда­-ний”, Управлением стандартизации, тех­нического нормирования и сертификации Госстроя России с участием “Glastechniche Industrie Peter Lisec GmbH” и ГУ “Федераль­ный научно-технический центр сертифика­ции в строительстве”

ВНЕСЕН Госстроем России

2 ПРИНЯТ

Межгосударственной научно-технической

комиссией по стандартизации, техническому

нормированию и сертификации в строи­

тельстве (МНТКС) 2 декабря 1999 г.

За принятие проголосовали

Наименование

Государства

Наименование органа государственного управления строительством
Республика

Армения

Министерство градостроительства
Республика

Казахстан

Комитет по делам строитель-ства Министерства энергетики, индустрии и торговли
Киргизкая

Республика

Государственная инспекция по архитектуре и строительству при правительстве
Республика

Молдова

Министерство развития территорий, строительства и коммунального хозяйства
Российская

Федерация

Госстрой
Республика

Таджикистан

Комитет по делам архитектуры и строительства
Республика

Узбекистан

Государственный комитет строительства, архитектуры и жилищной политики
Украина Госстрой

3 ВЗАМЕН

ГОСТ 24866-89

Настоящий межгосударственный стандарт не может быть полностью или частично воспроизведен, тиражирован и распространен в качестве официального издания без разрешения МНТКС

Укрархбудінформ

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99)


Зміст                                                       Содержание

1 Галузь використання…………………………….. 1

2 Нормативні посилання………………………….. .1

3 Класифікація, основні параметри

і розміри…………………………………………….. .2

4 Загальні технічні вимоги………………………. .7

5 Правила приймання……………………………… 13

6 Методи контролю……………………………….. 16

7 Транспортування і зберігання………………… 25

8 Рекомендації з виготовлення, проекту-

вання, монтажу та експлуатації……………… 26

9 Гарантії виготовлювача……………………….. 28

Додаток А

Оптичні і теплотехнічні характеристики склопакетів          29

Додаток Б

Мінімальна товщина стекол…………………. 31

Додаток В

Визначення герметичності

cклопакетів……………………………………….. 32

1 Область применения…………………………….. .1

2 Нормативные ссылки…………………………… .1

3 Классификация, основные параметры и

размеры……………………………………………… .2

4 Общие технические требования…………….. .7

5 Правила приемки…………………………………. 13

6 Методы контроля………………………………… 16

7 Транспортирование и хранение………………. 25

8 Рекомендации по изготовлению, проекти-рованию, монтажу и эксплуатации         26

9 Гарантии изготовителей………………………… 28

Приложение А

Оптические и теплотехничес-

кие характеристики стеклопакетов…………. 29

Приложение Б

Минимальная толщина стекол………………… 31

Приложение В

Определение герметичности

cтеклопакетов……………………………………… 32

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ                                   МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ

Будівельні матеріали

Склопакети клеєні будівельного призначення Технічні умови

Строительные материалы

Стеклопакеты клееные строительного назначения Технические условия

Building materials

Sealed insulating glass units Specifications


ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99)


Чинний від 2002-01-01

1 ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

Даний стандарт розповсюджується на склопакети клеєні будівельного призначення (далі -склопакети), призначені для заскління світло-прозорих конструкцій віконних і дверних блоків, перегородок, зенітних ліхтарів та ін.

Стандарт не розповсюджується на спеціаль­ні види склопакетів, які застосовують у будівель­них конструкціях (кулестійкі, вогнетривкі, з по­лімерними плівками у міжскляному просторі, з криволінійними поверхнями тощо).

Вимоги даного стандарту є обов’язковими (крім застережених у тексті як рекомендовані або довідкові).

Стандарт може бути використаний для цілей сертифікації.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У даному стандарті наведені посилання на такі нормативні документи:

Дата введения 2002-01-01

1 ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ

Настоящий стандарт распространяется на стеклопакеты клееные строительного назначе­ния (далее – стеклопакеты), предназначенные для остекления светопрозрачных конструкций оконных и дверных блоков, перегородок, зенит­ных фонарей и др.

Стандарт не распространяется на специаль­ные виды стеклопакетов, применяемых в строи­тельных конструкциях (пулестойкие, огнестой­кие, с полимерными пленками в межстекольном пространстве, с криволинейными поверхностя­ми и т.п.).

Требования настоящего стандарта являются обязательными (кроме оговоренных в тексте как рекомендуемые или справочные).

Стандарт может быть использован для целей сертификации.

2 НОРМАТИВНЫЕ ССЫЛКИ

В настоящем стандарте приведены ссылки на следующие нормативные документы:

ГОСТ 111-90 Стекло листовое. Технические условия
ГОСТ 166-89 Штангенциркули. Технические условия
ГОСТ 427-75 Линейки измерительные металлические. Технические условия
ГОСТ 577-68 Индикаторы часового типа с ценой деления 0,01 мм. Технические условия
ГОСТ 2768-84 Ацетон технический. Технические условия
ГОСТ 3749-77 Угольники поверочные 90°. Технические условия
ГОСТ 3956-76 Силикагель технический. Технические условия
ГОСТ 4295-80 Ящики дощатые для листового стекла. Технические условия

Видання офіційне

Издание официальное

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.2

ГОСТ 5244-79 Стружка древесная. Технические условия
ГОСТ 5533-86 Стекло листовое узорчатое. Технические условия
ГОСТ 6507-90 Микрометры. Технические условия
ГОСТ 6709-72 Вода дистиллированная. Технические условия
ГОСТ 7481-78 Рулетки измерительные металлические. Технические условия
ГОСТ 7502-98 Рулетки измерительные металлические. Технические условия
ГОСТ 9805-84 Спирт изопропиловый. Технические условия
ГОСТ 10198-91 Ящики деревянные для грузов массой св. 200 до 20000 кг. Общие

технические условия

ГОСТ 12162-77 Двуокись углерода твердая. Технические условия
ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов
ГОСТ 15102-75 Контейнер универсальный металлический закрытый номинальной массой брутто 5,0 т. Технические условия
ГОСТ 20435-75 Контейнер универсальный металлический закрытый номинальной массой брутто 3,0 т. Технические условия
ГОСТ 22235-76 Вагоны грузовые магистральных железных дорог колеи 1520 мм.

Общие требования по обеспечению сохранности при производстве

погрузочно-разгрузочных  и маневровых работ

ГОСТ 24104-88 Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия
ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные параметры и размеры
ГОСТ 28498-90 Термометры жидкостные стеклянные. Общие технические требования. Методы испытаний
ДСТУ Б В.2.6-17-2000

(ГОСТ 26602.1-99)

Блоки віконні і дверні.

Методи визначення

опору теплопередачі

ГОСТ 26602.1-99 Блоки оконные и дверные.

Методы определения сопротивления теплопередаче

ДСТУ Б В.2.6-19-2000

(ГОСТ 26602.3-99)

Блоки віконні і дверні.

Метод визначення

опору звукоізоляції

ГОСТ 26602.3-99 Блоки оконные и дверные.

Метод определения сопротивления звукоизоляции

ДСТУ Б В.2.6-23-2001

(ГОСТ 23166-99)

Блоки віконні. Загальні технічні умови ГОСТ 23166-99 Блоки оконные. Общие технические условия
ДСТУ Б В.2.7-13-95

(ГОСТ 26302-93)

Скло. Методи визначен-ня коефіцієнтів направ-леного пропускання і відбивання світла ГОСТ 26302-93 Стекло. Методы определения коэффициентов направленного пропускания и отражения света
ДСТУ Б В.2.7-110-2001

(ГОСТ 30698-2000)

Скло загартоване буді-вельне. Технічні умови ГОСТ 30698-2000 Стекло закаленное строитель-ное. Технические условия

3 КЛАСИФІКАЦІЯ, ОСНОВНІ

ПАРАМЕТРИ І РОЗМІРИ

3.1 Склопакети повинні виготовлятися від­повідно до вимог даного стандарту за  конструкторською та технологічною документацією, затвердженою у встановленому порядку.

3.2 Склопакети являють собою об’ємні виро­би, що складаються з двох або трьох листів скла, з’єднаних між собою за контуром з допомогою дистанційних рамок та герметиків, що утворюють герметично замкнуті камери, заповнені висушеним повітрям або іншим газом.

3 КЛАССИФИКАЦИЯ, ОСНОВНЫЕ

ПАРАМЕТРЫ И РАЗМЕРЫ

3.1 Стеклопакеты должны изготавливаться в соответствии с требованиями настоящего стандарта по конструкторской и технологической документации, утвержденной в установленном порядке.

3.2 Стеклопакеты представляют собой объемные изделия, состоящие из двух или трех листов стекла, соединенных между собой по контуру с помощью дистанционных рамок и герметиков, образующих герметически замкнутые камеры, заполненные осушенным воздухом или другим газом.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.3

Склопакети у залежності від кількості камер підрозділяють на типи:

СПО – однокамерні;

СПД – двокамерні.

Типи і конструкція склопакетів наведена на рисунку 1.

Камери склопакетів можуть бути заповнені:

– висушеним повітрям;

– інертним газом (аргон – Аr, криптон – Кr та ін.);

– шестифтористою сіркою (SF6).

Допускається за узгодженням виготовлю­вача зі споживачем виготовляти склопакети з чотирьох та більше плоских листів скла, а також встановлювати декоративні рамки всередині склопакетів.

3.3 Склопакети у залежності від призначен­ня поділяються на види:

– склопакети загальнобудівельного призна­чення;

– склопакети будівельного призначення із спеціальними властивостями;

Стеклопакеты в зависимости от числа камер подразделяют на типы:

СПО – однокамерные;

СПД – двухкамерные.

Типы и конструкция стеклопакетов приве­дены на рисунке 1.

Камеры стеклопакетов могут быть заполнены:

– осушенным воздухом;

– инертным газом (аргон – Аг, криптон – Кг и др.);

– шестифтористой серой (SF6).

Допускается по согласованию изготовителя с потребителем изготавливать стеклопакеты из четырех и более плоских листов стекла, а также устанавливать декоративные рамки внутри стеклопакетов.

3.3 Стеклопакеты в зависимости от назначе­ния подразделяют на виды:

– стеклопакеты общестроительного назна­чения;

– стеклопакеты строительного назначения со специальными свойствами;

1- скло; 2 – дистанційна рамка; 3- вологопоглинач; 4 – нетверднучий герметик; 5 – терднучий герметик; 6 – повітряний прошарок (міжскляна відстань); 7 – рекомендовані варіанти розташування низькоемісійного покриття у разі його застосування; 8 – дегрідаційні отвори: δ-товщина скла; h – товщина склопакета;hс – відстань між стеклами; D – глибина герметизуючого шару

Рисунок 1 – Типи і склопакетів

1 – стекло; 2 – дистанционная рамка; 3 – влагопоглотитель; 4 – нетвердеющий герметик; 5 – твердеющий герметик; 6 – воздушная прослойка (межстекольное расстояние); 7 – рекомендуемые варианты расположения низкоэмиссионного покрытия в случае его применения; 8 – дегидрационные отверстия: δ – толщина стекла; h – толщина стеклопакета; h – расстояние между стеклами; D – глубина герметизирующего слоя

Рисунок 1 – Типы и конструкции стеклопакетов

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.4

– ударостійкі (Уд);

– енергозберігаючі (Е);

– сонцезахисні (С);

– морозостійкі (М);

– шумозахисні (Ш).

Вимоги, які ставляться до кожного виду склопакетів будівельного призначення, що допов­нюють вимоги даного стандарту, повинні бути викладені у НД (тут і далі за текстом – стандар­тах, технічних умовах, технічних свідоцтвах, до­говорах на поставку, затверджених у встановле­ному порядку) на відповідний вид склопакета.

3.4 Види скла, які застосовують при виго­товленні склопакетів, вказані у таблиці 1.

– ударостойкие (Уд);

– энергосберегающие (Э);

– солнцезащитные (С);

– морозостойкие (М);

– шумозащитные (Ш).

Требования, предъявляемые к каждому виду стеклопакетов строительного назначения, допол­няющие требования настоящего стандарта, дол­жны быть изложены в НД (здесь и далее по тек­сту – стандартах, технических условиях, техни­ческих свидетельствах, договорах на поставку, утвержденных в установленном порядке) на соответствующий вид стеклопакета.

3.4 Виды стекла, применяемые при изготовлении стеклопакетов, указаны в таблице 1.

Таблиця 1

Таблица 1

Найменування виду скла Наименование вида стекла

Позначення НД на скло, яке застосовують

Обозначение НД на применяемое стекло

Позначення скла (марки) Обозначение стекла (марки)

Листове

Листовое

ГОСТ 111 М1, М2, М7
Візерунчасте

Узорчатое

ГОСТ 5533 У
Армоване

Армированное

ГОСТ 7481 А
Армоване поліроване Армированное полированное НД Ап
Багатошарове: Многослойное:

ударостійке ударостойкое

тривке до пробивання устойчивое к пробиванию

безпечне безопасное

НД

НД

НД

А1, А2, A3

Б1, Б2, БЗ

СМ1, СМ2, СМЗ, СТ1, СТ2, СТЗ

Забарвлене у масі

Окрашенное в массе

НД Т
Зміцнене: Упрочненное:

хімічно зміцнене химически упрочненное

загартоване закаленное

НД

ГОСТ 30698

Х

З

Сонцезахисне

Солнцезащитное

НД С
Енергозберігаюче: Энергосберегающее

з твердим покриттям с твердым покрытием

з м’яким покриттям

с мягким покрытием

НД

НД

К

И

3.5 Номінальна товщина склопакетів реко­мендується від 14 до 60 мм, відстань між стекла­ми – від 8 до 36 мм.

3.5 Номинальная толщина стеклопакетов ре­комендуется от 14 до 60 мм, расстояние между стеклами – от 8 до 36 мм.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.5

Граничне відхилення номінальної товщини склопакетів – (±1) мм.

У складних конструкціях склопакетів (нап­риклад, у випадку застосування багатошарового скла) допускається за узгодженням виготовлю­вача зі споживачем збільшення граничних від­хилень товщини до (±1,5) мм.

3.6 Розміри склопакетів за висотою і ши­риною, як правило, не повинні перевищувати (3,2 ´ 3,0) м. Номінальні розміри склопакетів встановлюють у договорі на їх виготовлення (поставку).

Не рекомендується виготовлення склопаке­тів розмірами менше (300 х 300) мм, а також із співвідношенням сторін більше 5:1.

Склопакети складної конфігурації (наприк­лад, круглі, овальні, трикутні) виготовляють за робочими кресленнями або шаблонами, що зат­верджені у встановленому порядку.

3.7 Граничні відхилення номінальних роз­мірів склопакетів за висотою і шириною повинні відповідати значенням, вказаним у таблиці 2. При цьому зміщення стекол одне відносно одно­го не повинне перевищувати 1,0 мм.

Предельное отклонение номинальной тол­щины стеклопакетов – (±1) мм.

В сложных конструкциях стеклопакетов (например, в случае применения многослойного стекла) допускается по согласованию изготови­теля с потребителем увеличение предельных от­клонений толщины до (±1,5) мм.

3.6 Размеры стеклопакетов по высоте и ширине, как правило, не должны превышать (3,2 ´ 3,0) м. Номинальные размеры стеклопа­кетов устанавливают в договоре на их изготов­ление (поставку).

Не рекомендуется изготовление стеклопа­кетов размерами менее (300 х 300) мм, а также с соотношением сторон более 5:1.

Стеклопакеты сложной конфигурации (нап­ример, круглые, овальные, треугольные) изго­тавливают по рабочим чертежам или шаблонам, утвержденным в установленном порядке.

3.7 Предельные отклонения номинальных размеров стеклопакетов по высоте и ширине должны соответствовать значениям, указанным в таблице 2. При этом смещение стекол относи­тельно друг друга не должно превышать 1,0 мм.

Таблиця 2                                                                                                                             У міліметрах

Таблица 2                                                                                                                          В миллиметрах

Номінальний розмір за висотою і шириною

Номинальный размер по высоте и ширине

Однокамерний склопакет Однокамерный стеклопакет Двокамерний склопакет Двухкамерный стеклопакет
До 1000 вкл. ±1,0 ±1,5
Понад 1000 до 2000 вкл.

Свыше 1000 до 2000 вкл.

±2,0 ±2,5
Понад 2000

Свыше 2000

±2,5 ±3,0

3.8 Для склопакетів прямокутної форми різ­ниця довжин діагоналей не повинна перевищувати значень, вказаних у таблиці 3.

3.8 Для стеклопакетов прямоугольной фор­мы разность длин диагоналей не должна превы­шать значений, указанных в таблице 3.

Таблиця 2                                                                                                                           У міліметрах

Таблица 2                                                                                                                        В миллиметрах

Довжина діагоналей

Длина диагоналей

Різниця довжин, не більше

Разность длин, не более

До 1300 вкл. 3
Понад  1300 до 2300 вкл.

Св.        1300 до 2300 вкл.

4
Понад  2300

Св.        2300

5

3.9 Відхилення від площинності листів скла у склопакеті не повинно перевищувати 0,001 довжини найменшої сторони склопакета при ви­користанні листового скла за ГОСТ 111. При ви­користанні інших видів стекол відхилення від площинності не повинне перевищувати значень, встановлених у НД ( у

3.9 Отклонение от плоскостности листов стекла в стеклопакете не должно превышать 0,001 длины наименьшей стороны стеклопакета при ис­пользовании листового стекла по ГОСТ 111. При использовании других видов стекол отклонение от плоскостности не должно превышать значений

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.6

разі відсутності у НД ви­мог до цього показника значення відхилень від площинності допускається приймати 0,001 дов­жини найменшої сторони склопакета).

3.10 Відхилення від прямолінійності кромок склопакета не повинно перевищувати граничні відхилення за висотою і шириною, вказані у таб­лиці 2.

3.11 Для склопакетів, які мають складну кон­фігурацію, відхилення форми повинно бути у межах полів допусків, які встановлюють у крес­леннях (шаблонах) на їх виготовлення.

3.12 Глибина внутрішнього герметизуючого шару (перший шар) повинна бути не менше 4 мм. Глибина зовнішнього герметизуючого шару по торцю склопакета повинна бути не менше 3 мм, а загальна глибина герметизуючого шару – не менше 9 мм. Товщину першого герметизуючого шару встановлюють у технологічній докумен­тації у залежності від виду герметика, що засто­совують. Герметизуючі шари склопакета наведе­ні на рисунку 2.

3.13 Рекомендована відстань між декоратив­ною рамкою та поверхнею скла – не менше 3 мм.

3.14 Умовне позначення склопакета повин­но складатись: із позначення типу, характерис­тики скла, яке застосовують (вид скла та його товщина), відстані між стеклами, виду газоза-повнення, висоти, ширини, товщини склопаке­та, виду склопакета та позначення даного стан­дарту.

установленных в НД (при отсутствии в НД требований к этому показателю значение откло­нений от плоскостности допускается принимать 0,001 длины наименьшей стороны стеклопакета)

3.10 Отклонение от прямолинейности кро­мок стеклопакета не должно превышать пре­дельные отклонения по высоте и ширине, ука­занные в таблице 2.

3.11 Для стеклопакетов, имеющих сложную конфигурацию, отклонения формы должны на­ходиться в пределах полей допусков, которые устанавливают в чертежах (шаблонах) на их из­готовление.

3.12 Глубина внутреннего герметизирую­щего слоя (первый слой) должна быть не менее 4 мм. Глубина наружного герметизирующего слоя по торцу стеклопакета должна быть не менее 3 мм, а общая глубина герметизирующего слоя – не менее 9 мм. Толщину первого герметизирую­щего слоя устанавливают в технологической до­кументации в зависимости от вида применяемо­го герметика. Герметизирующие слои стеклопа­кета приведены на рисунке 2.

3.13 Рекомендуемое расстояние между де­коративной рамкой и поверхностью стекла – не менее 3 мм.

3.14 Условное обозначение стеклопакета должно состоять: из обозначения типа, характе­ристики применяемого стекла (вид стекла и его толщина), расстояния между стеклами, вида га­зонаполнения, высоты, ширины, толщины стек­лопакета, вида стеклопакета и обозначения нас­тоящего стандарта.

D – загальна глибина герметизуючого шару; F -глибина першого герметизуючого шару; G – глибина другого герметизуючого шару; Е – глибина зовніш­нього герметизуючого шару; Н – товщина першого герметизуючого шару

Рисунок 2 – Герметизуючі шари склопакета
D – общая глубина герметизирующего слоя; F -глубина первого герметизирующего слоя; G – глу­бина второго герметизирующего слоя; Е – глубина наружного герметизирующего слоя; Н – толщина первого герметизирующего слоя

Рисунок 2 – Герметизирующие слои стеклопакета

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.7

Приклад умовного позначення однокамерно­го склопакета, який складається з двох листових стекол товщиною 4 мм марки m1 за ГОСТ 111, з відстанню між стеклами 16 мм, заповненого арго­ном, висотою 1500 мм, шириною 800 мм, товщи­ною 24 мм, загальнобудівельного призначення:

Склопакет СП04М1-16Аг-4М1 1500´800´24 ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99).

Те саме двокамерного склопакета, який скла­дається з трьох листових стекол товщиною 4 мм марки М1 за ГОСТ 111, з відстанню між стеклами 12 мм, заповненого повітрям, висотою 1500 мм, шириною 800 мм, товщиною 36 мм, загальнобу­дівельного призначення:

Склопакет СПД 4М1-12-4М1-12-4М1 1500х800х36 ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99).

Те саме двокамерного склопакета, який скла­дається з трьох листових стекол товщиною 4 мм марки М1 за ГОСТ 111, з м’яким низькоемісійним покриттям на внутрішньому склі, відстань між стеклами 12 мм, заповнення: зовнішня камера –повітря, внутрішня камера – аргон, висотою 1500 мм, шириною 800 мм, товщиною 36 мм, морозостійкого, енергозберігаючого:

Склопакет СПД 4М1-12-4М1-12Аг-И4 1500х800х36 М Е ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99).

4 ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

4.1 Характеристики

4.1.1 За нормами обмеження вад зовнішньо­го вигляду скла склопакети повинні відповідати вимогам, вказаним у стандартах і (або) технічних умовах на види скла, які застосовують.

4.1.2 Склопакети повинні мати рівні кромки і цілі кути. Щерблення краю скла у склопакеті, відколки, виступи краю скла, пошкодження ку­тів скла не допускаються.

Рекомендується використовувати скло зі шліфованою кромкою (при застосуванні загар­тованого скла кромку обробляють до його загар­тування).

4.1.3 Поверхні стекол у склопакетах повинні бути чистими, не допускаються забруднення, мастильні плями.

4.1.4 Герметизуючі шари у склопакетах (у т.ч. у місцях кутових з’єднань і на межі першого і другого шарів герметизації) повинні бути су­цільними, без розривів і порушень герметизую­чого шару.

Пример условного обозначения однокамер­ного стеклопакета, состоящего из двух листовых стекол толщиной 4 мм марки М1 по ГОСТ 111, с расстоянием между стеклами 16 мм, заполненно­го аргоном, высотой 1500 мм, шириной 800 мм, толщиной 24 мм, общестроительного назначения:

Стеклопакет СП04М1-16Аг-4М1 1500´800´ ´24 ГОСТ 24866-99.

То же двухкамерного стеклопакета, состоя­щего из трех листовых стекол толщиной 4 мм марки M1 по ГОСТ 111, с расстоянием между стеклами 12 мм, заполненного воздухом, высо­той 1500 мм, шириной 800 мм, толщиной 36 мм, общестроительного назначения:

Стеклопакет СПД 4М1-12-4М1-12-4М1 1500х800х36 ГОСТ 24866-99.

То же двухкамерного стеклопакета, состоя­щего из трех листовых стекол толщиной 4 мм марки М1 по ГОСТ 111, с мягким низкоэмиссион­ным покрытием на внутреннем стекле, расстоя­ние между стеклами 12 мм, заполнение: наружная камера -–воздух, внутренняя камера -–аргон, высотой 1500 мм, шириной 800 мм, толщиной 36 мм, морозостойкого, энергосберегающего:

Стеклопакет СПД 4М1-12-4М1-12Аг-И4 1500х800х36 М Э ГОСТ 24866-99.

4 ОБЩИЕ ТЕХНИЧЕСКИЕ ТРЕБОВАНИЯ

4.1 Характеристики

4.1.1 По нормам ограничения пороков внеш­него вида стекла стеклопакеты должны соответ­ствовать требованиям, указанным в стандартах и (или) технических условиях на применяемые виды стекла.

4.1.2 Стеклопакеты должны иметь ровные кромки и целые углы. Щербление края стекла в стеклопакете, сколы, выступы края стекла, пов­реждение углов стекла не допускаются.

Рекомендуется использовать стекло со шли­фованной кромкой (при применении закаленного стекла кромку обрабатывают до его закалки).

4.1.3 Поверхности стекол в стеклопакетах должны быть чистыми, не допускаются загряз­нения, масляные пятна.

4.1.4 Герметизирующие слои в стеклопаке­тах (в т.ч. в местах угловых соединений и на границе первого и второго слоев герметизации) должны быть сплошными, без разрывов и нару­шений герметизирующего слоя.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.8

Герметик не повинен попадати всередину камери склопакета.

4.1.5 Склопакети повинні бути герметични­ми.

4.1.6 Оптичні викривлення скопакетів (крім склопакетів, виготовлених із застосуванням візерунчастого або армованого скла), які можна побачити у світлі, що проходить, під час спосте­реження екрану “цегляна стіна” під кутом більше або рівним 60°, не допускаються.

4.1.7 Основні фізичні характеристики скло-пакетів повинні відповідати вимогам, вказаним у таблиці 4.

Довідкові значення фізичних властивостей найбільш поширених конструкцій склопакетів наведені у додатку А.

Герметик не должен попадать внутрь каме­ры стеклопакета.

4.1.5 Стеклопакеты должны быть герме-тич­ными.

4.1.6 Оптические искажения стеклопакетов (кроме стеклопакетов, изготовленных с приме­нением узорчатого или армированного стекла), видимые в проходящем свете при наблюдении экрана “кирпичная стена” под углом более или равным 60°, не допускаются.

4.1.7 Основные физические характеристики стеклопакетов должны соответствовать требованиям, указанным в таблице 4.

Справочные значения физических свойств наиболее распространенных конструкций стек­лопакетов приведены в приложении А.

Таблиця 4

Таблица 4

Вид склопакета Вид стеклопакета

Тип склопакета Тип стеклопа­кета

Опір теплопередачі, м2 0С/Вт, не менше Сопротивление теплопередаче, м2 0С/Вт, не менее

Коефіцієнт направленого пропускання світла, %, не менше Коэффициент направленного пропускания света, %, не менее

Звукоізо­ляція, дБа, не менше Звукоизо­ляция, дБа, не менее

Точка роси, 0С, не вище Точка росы, 0С, не выше

Клас

захисту,

не менше, Класс защиты,

не менее

Загальнобудівель-ного призначення

Общестроительного назначения

Однокамерний Однокамерный 0,32 80 25 Мінус 45

Минус 45

Двокамерний Двухкамерный 0,44 72 27 Те саме То же
Ударостійкі

Ударостойкие

Однокамерний Однокамерный 0,32 74 26 » А1
Двокамерний Двухкамерный 0,44 67 28 » А1
Сонцезахисні

Солнцезащитные

Однокамерний Однокамерный 0,32 25 »
Двокамерний Двухкамерный 0,44 27 »
Енергозберігаючі

Энергосберегающие

Однокамерний Однокамерный 0,58 75 26 »
Двокамерний Двухкамерный 0,72 65 28 »
Морозостійкі

Морозостойкие

Однокамерний Однокамерный 0,58 75 26 Мінус 55 Минус 55
Двокамерний Двухкамерный 0,72 65 28 Те саме Тоже
Шумозахисні

Шумозащитные

Однокамерний Однокамерный 0,32 74 34 Мінус 45 Минус 45
Двокамерний Двухкамерный 0,44 67 34 Те саме Тоже
Примітка. Для характеристики сонцезахисних склопакетів застосовують коефіцієнт загального припускання сонячної енергії, який встановлюють у проектній документації

Примечание. Для характеристики солнцезащитных стеклопакетов применяют коэффициент общего пропускания солнечной энергии, который устанавливают в проектной документации

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.9

4.1.8 Склопакети повинні бути довговічни­ми (стійкими до тривалих циклічних кліматич­них впливів). Довговічність (надійність) склопакетів повинна становити не менше 20 умовних років експлуатації. До 01.07.2002 р. допускаєть­ся застосовувати показник довговічності – 10 умовних років експлуатації.

4.1.9 Об’єм заповнення склопакетів газом повинен складати не менше 90 % об’єму між-скляного простору склопакета.

4.1.10 Конструкції склопакетів повинні ви­тримувати експлуатаційні навантаження згідно з діючими будівельними нормами з урахуванням вимог даного стандарту.

Рекомендована товщина стекол склопа­кетів у віконних блоках за ДСТУ Б В.2.6-23 (ГОСТ 23166) у залежності від вітрових наван­тажень наведена у додатку Б.

4.2 Вимоги до матеріалів

4.2.1 Матеріали і комплектуючі деталі, які застосовують для виготовлення склопакетів, по­винні відповідати вимогам НД.

4.2.2 Для виготовлення дистанційних рамок застосовують стрічку або готові профілі з алю­мінієвих або сталевих неіржавіючих сплавів. Ре­комендується виготовляти дистанційні рамки методом гнуття (для забезпечення кращої гер­метичності склопакета), а також застосовувати рамки з терморозривом.

У випадку виготовлення дистанційної рамки методом складання з прямолінійних елементів і кутиків усі стики між елементами рамки повинні бути ретельно заповнені нетвердіючим гермети-ком (бутилом).

Допускається виготовляти дистанційні рам­ки з інших матеріалів за умови забезпечення ви­мог до склопакетів, встановлених у даному стан­дарті.

Дистанційні рамки повинні мати перфорова­ні отвори з боку міжскляного простору. Розмір отворів повинен бути менше діаметра гранул во­логопоглинача.

Допуски на геометричні розміри і відхилен­ня від форми дистанційних рамок повинні забез­печувати виконання вимог до розмірів і форми склопакетів.

Приклади конструкцій дистанційних рамок наведено на рисунку 3.

4.2.3 При виготовленні склопакетів як воло­гопоглинач використовують синтетичний гра­нульований цеоліт без зв’язуючих речовин (мо­лекулярне сито) або технічний силікагель, яким заповнюють порожнини дистанційних рамок.

4.1.8 Стеклопакеты должны быть долговеч­ными (стойкими к длительным циклическим климатическим воздействиям). Долговечность (надежность) стеклопакетов должна составлять не менее 20 условных лет эксплуатации. До 01.07.2002 г. допускается применять показатель долговечности –10 условных лет эксплуатации.

4.1.9 Объем заполнения стеклопакета газом должен составлять не менее 90 % объема меж­стекольного пространства стеклопакета.

4.1.10 Конструкции стеклопакетов должны выдерживать эксплуатационные нагрузки сог­ласно действующим строительным нормам с учетом требований настоящего стандарта.

Рекомендуемая толщина стекол стеклопаке­тов в оконных блоках по ГОСТ 23166 в зависи­мости от ветровых нагрузок приведена в при­ложении Б.

4.2 Требования к материалам

4.2.1 Материалы и комплектующие детали, применяемые для изготовления стеклопакетов, должны соответствовать требованиям НД.

4.2.2 Для изготовления дистанционных рамок применяют ленту или готовые профили из алюминиевых или стальных нержавеющих спла­вов. Рекомендуется изготавливать дистанцион­ные рамки методом гнутья (для обеспечения лучшей герметичности стеклопакета), а также применять рамки с терморазрывом.

В случае изготовления дистанционной рам­ки методом сборки из прямолинейных элементов и уголков все стыки между элементами рамки должны быть тщательно заполнены нетвердею­щим герметиком (бутилом)

Допускается изготавливать дистанционные рамки из других материалов при условии обес­печения требований к стеклопакетам, установ­ленных в настоящем стандарте.

Дистанционные рамки должны иметь перфо­рированные отверстия со стороны межстекольно­го пространства. Размер отверстий должен быть меньше диаметра гранул влагопоглотителя.

Допуски на геометрические размеры и от­клонения от формы дистанционных рамок дол­жны обеспечивать выполнение требований к размерам и форме стеклопакетов.

Примеры конструкций дистанционных ра­мок приведены на рисунке 3.

4.2.3 При изготовлении стеклопакетов в качестве влагопоглотителя применяют синтети­ческий гранулированный цеолит без связующих веществ (молекулярное сито) или технический силикагель, которыми заполняют

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.10

а – дистанційна рамка з прямолінійних деталей, зібрана на чотирьох з’єднувальних кутиках (1), б -дистанційна рамка, виготовлена методом гнуття і замкнута на одному з’єднувачі (2).

Рисунок 3 – Приклади конструкцій дистанційних рамок

Розміри гранул вологопоглинача повинні бути більші ніж дегідраційні отвори у дистанційній рамці. При заповнені склопакета інертними га­зами розміри пор у вологопоглиначі повинні бу­ти менше 0,3 мкм.

Ефективність вологопоглинача, визначена за методом підвищення температури, повинна бути не менше 20°С для силікагелів і не менше 35°С для молекулярного сита, а за методом мак­симальної вологоємності при відносній воло­гості 60 % – не менше 15 %.

Об’єм заповнення дистанційних рамок во­логопоглиначем і порядок його контролю вста­новлюють у технологічній документації у залеж­ності від розмірів склопакетів і герметиків, які використовують, але не менше 50 % об’єму.

4.2.4 Як герметики першого герметизуючого шару використовують поліізобутиленові герме­тики (бутили). Для другого герметизуючого ша­ру застосовують полісульфідні (тіоколові), по-ліуретанові або силіконові герметики.

Герметики, які застосовують, повинні мати адгезійну здатність і міцність, що забезпечують потрібні характеристики склопакетів.

Герметики повинні бути дозволені до засто­совування органами державного санітарного нагляду і мати гігієнічні висновки.

а – дистанционная рамка из прямолинейных дета­лей, собранная на четырех соединительных уголках (1), б – дистанционная рамка, изготовленная мето­дом гнутья и замкнутая на одном соединителе (2).

Рисунок 3 – Примеры конструкций дистанционных рамок

полости дистанционных рамок. Размеры гранул влагопоглотителя должны быть больше чем дегидрационные отверстия в дистанционной рамке. При за­полнении стеклопакета инертными газами раз­меры пор во влагопоглотителе должны быть ме­нее 0,3 мкм.

Эффективность влагопоглотителя, опреде­ленная по методу повышения температуры, дол­жна быть не менее 20°С для силикагелей и не менее 35°С для молекулярного сита, а по методу максимальной влагоемкости при относительной влажности 60 % – не менее 15 %.

Объем заполнения дистанционных рамок влагопоглотителем и порядок его контроля уста­навливают в технологической документации в зависимости от размеров стеклопакетов и исполь­зуемых герметиков, но не менее 50 % объема.

4.2.4 В качестве герметиков первого герме­тизирующего слоя применяют полиизобутиле-новые герметики (бутилы). Для второго гермети­зирующего слоя применяют полисульфидные (тиоколовые), полиуретановые или силиконо­вые герметики.

Применяемые герметики должны иметь адгезионную способность и прочность, обеспечиваю­щие требуемые характеристики стеклопакетов.

Герметики должны быть разрешены к приме­нению органами государственного санитарного надзора и иметь гигиенические заключения.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.11

4.2.5 Для виготовлення склопакетів засто­совують стекла завтовшки не менше 3 мм.

4.2.6 При застосуванні скла з м’яким (не стій­ким до зовнішніх впливів) покриттям по всьому периметру скла повинна бути обчищена від пок­риття кромка завширшки (8-10) мм. Скло повин­но бути встановлено покриттям усередину скло-пакета, при цьому кромка скла без покриття не повинна попадати у поле зору при оцінюванні зовнішнього виду склопакета.

4.2.7 У випадках, коли у склопакетах для зовнішнього заскління застосовують незміцнене скло, його коефіцієнт поглинання світла повинен бути не більше 25 %.

Скло з більш високим коефіцієнтом погли­нання світла повинно бути зміцненим.

4.2.8 Вимоги до декоративних рамок, які використовують у склопакетах, встановлюють у конструкторській та технологічній документа­ції.

Приклади конструкцій декоративних рамок наведено на рисунку 4.

4.2.5 Для изготовления стеклопакетов при­меняют стекла толщиной не менее 3 мм.

4.2.6 При применении стекла с мягким (не стойким к внешним воздействиям) покрытием по всему периметру стекла должна быть очище­на от покрытия кромка шириной (8-10) мм. Стек­ло должно быть установлено покрытием внутрь стеклопакета, при этом кромка стекла без покры­тия не должна попадать в поле зрения при оценке внешнего вида стеклопакета.

4.2.7 В случаях, когда в стеклопакетах для наружного остекления применяют неупрочнен­ное стекло, его коэффициент поглощения света должен быть не более 25 %.

Стекло с более высоким коэффициентом поглощения света должно быть упрочненным.

4.2.8 Требования к декоративным рамкам, используемым в стеклопакетах, устанавливают в конструкторской и технологической докумен­тации.

Примеры конструкций декоративных рамок приведены на рисунке 4.

Рисунок 4 – Приклади конструкцій декоративних рамок

Рисунок 4 – Примеры конструкций декоративных рамок

4.2.9 Матеріали, які застосовують для виго­товлення склопакетів, повинні бути перевірені на сумісність і морозостійкість у процесі прове­дення випробування склопакетів на довговіч­ність.

4.3 Маркування,упакування

4.3.1 На кожний склопакет (на дистанційну рамку або на скло у нижньому лівому кутку) на­носять чітке маркування, яке не змивається, чи­тається з приміщення і містить:

–          найменування і/або товарний знак під­приємства-виготовлювача;

–          умовне позначення склопакета;

–          місяць і дві останні цифри року виготов­лення.

4.2.9 Применяемые для изготовления стек­лопакетов материалы должны быть проверены на совместимость и морозостойкость в процессе проведения испытания стеклопакетов на долго­вечность.

4.3 Маркировка, упаковка

4.3.1 На каждый стеклопакет (на дистан­ционную рамку или на стекло в левом нижнем углу) наносят четкую, несмываемую маркиров­ку, читаемую из помещения и содержащую:

–          наименование и/или товарный знак пред­приятия-изготовителя;

–          условное обозначение стеклопакета;

–          месяц и две последние цифры года изго­товления.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.12

У разі застосування у склопакеті багатоша­рового або загартованого скла маркування на склопакеті повинно бути розміщене так, щоб бу­ло видно маркування багатошарового або загар­тованого скла.

Допускається у маркуванні вказувати до­даткову кодову інформацію за узгодженням ви­готовлювача і споживача, розшифровку якої вка­зують у договорі або технічних умовах.

При нанесенні маркування на скло допуска­ється скорочувати позначення склопакета (нап­риклад: 4-16-Аг-И4), при цьому у випадках, коли склопакет повинен бути змонтований певною стороною зовні (або всередину приміщення), умови маркування цієї сторони встановлюють у договорі на поставку.

4.3.2 На кожний контейнер або ящик нак­леюють ярлик, у якому вказують:

– найменування і/або товарний знак підпри­ємства-виготовлювача;

– умовне позначення склопакетів;

– кількість склопакетів у шт. і м2;

– відомості про сертифікацію;

– дату упакування;

– номер пакувальника.

4.3.3 Маркування на ящиках повинно місти­ти маніпуляційні знаки, що означають “Крихке. Обережно”, “Верх”, “Берегти від вологи” за ГОСТ 14192.

4.3.4 Склопакети пакують у ящики з дощок за ГОСТ 4295 (типи 1, 2, 3, 4, 5), ГОСТ 10198 (типи 1-1, 1-2, 11-1, 11-2) або ящики за НД;

розміщують в універсальних контейнерах за ГОСТ 20435, ГОСТ 15102, спеціалізованих кон­тейнерах або спеціальній тарі за НД, що забез­печують збереження склопакетів.

За узгодженням між виготовлювачем і спо­живачем допускаються інші способи упаку­вання.

Простір між склопакетами і стінками кон­тейнера або ящика повинен бути заповнений деревною стужкою за ГОСТ 5244 або іншим ущільнювальним матеріалом.

4.3.5 При упакуванні склопакети повинні бути розділені пробковими або еластичними по­лімерними прокладками по кутах склопакета. Товщину прокладок вибирають, виходячи з розмірів склопакета і можливих перепадів тиску у процесі транспортування і зберігання склопа­кетів.

В случае применения в стеклопакете много­слойного или закаленного стекла маркировка на стеклопакете должна быть расположена так, что­бы была видна маркировка многослойного или закаленного стекла.

Допускается в маркировке указывать допол­нительную кодовую информацию по согласова­нию изготовителя и потребителя, расшифровку которой указывают в договоре или технических условиях.

При нанесении маркировки на стекло допус­кается сокращать обозначение стеклопакета (на­пример: 4-16-Аr-И4), при этом в случаях, когда стеклопакет должен быть смонтирован опреде­ленной стороной наружу (или внутрь помеще­ния), условия маркировки этой стороны устанав­ливают в договоре на поставку.

4.3.2 На каждый контейнер или ящик накле­ивают ярлык, в котором указывают:

– наименование и/или товарный знак пред­приятия-изготовителя;

– условное обозначение стеклопакетов;

– количество стеклопакетов в шт. и м2;

– сведения о сертификации;

– дату упаковки;

– номер упаковщика.

4.3.3 Маркировка на ящиках должна содер­жать манипуляционные знаки, означающие “Хрупкое. Осторожно”, “Верх”, “Беречь от вла­ги” по ГОСТ 14192.

4.3.4 Стеклопакеты упаковывают в дощатые ящики по ГОСТ 4295 (типы 1 ,2, 3, 4, 5), ГОСТ 10198 (типы 1-1, 1-2, 11-1, 11-2) или в ящики по НД; размещают в универсальных контейнерах по ГОСТ 20435, ГОСТ 15102, спе­циализированных контейнерах или специальной таре по НД, обеспечивающих сохранность стек­лопакетов.

По согласованию изготовителя и потреби­теля допускаются другие способы упаковки.

Пространство между стеклопакетами и стенками контейнера или ящика должно быть заполнено древесной стружкой по ГОСТ 5244 или другим уплотняющим материалом.

4.3.5 При упаковке стеклопакеты должны быть разделены пробковыми или эластичными полимерными прокладками по углам стеклопа­кета. Толщину прокладок выбирают исходя из размеров стеклопакета и возможных перепадов давления в процессе транспортирования и хра­нения стеклопакетов.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.13

5 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

5.1 Склопакети повинні бути прийняті служ­бою технічного контролю на відповідність вимо­гам даного стандарту.

Приймання склопакетів проводять партія­ми.

Партією вважають кількість склопакетів од­ного умовного позначення і оформлених одним документом про якість.

Допускається встановлювати об’єм партії у технічній документації виготовлювача (але не більше, ніж об’єм випуску виробів за зміну) і у договорі про поставку (але не більше 500 шт.).

5.2 Склопакети піддають приймально-зда­вальним і періодичним випробуванням відпо­відно до таблиці 5.

5.3 Приймально-здавальні випробування

5.3.1 При проведенні приймально-здаваль­них випробувань за 3.5,3.7-3.12,4.1.1-4.1.4 об’єм вибірки приймають за таблицею 6.

5.3.2 Партію склопакетів вважають прийня­тою, якщо число дефектних склопакетів менше або дорівнює приймальному числу, і бракують, якщо число дефектних склопакетів більше прий­мального числа.

5.3.3 Для перевірки герметичності і оптич­них викривлень відбирають не менше двох скло­пакетів, прийнятих за 5.3.1.

Партію вважають прийнятою, якщо кожний склопакет відповідає вимогам 4.1.5,

4.1.6. При невідповідності хоча б одного склопакета вимо­гам 4.1.5,4.1.6 проводять повторну перевірку за відповідним показником на подвоєній кількості склопакетів, відібраних із даної партії. При одер­жанні незадовільних результатів повторної пере­вірки хоча б на одному склопакеті партію не приймають.

За умови стабільності технології приймаль­но-здавальні випробування герметичності і оп­тичних викривлень склопакетів допускається проводити 1 раз на три доби.

5 ПРАВИЛА ПРИЕМКИ

5.1 Стеклопакеты должны быть приняты службой технического контроля на соответствие требованиям настоящего стандарта.

Приемку стеклопакетов производят партия­ми.

Партией считают количество стеклопакетов одного условного обозначения и оформленных одним документом о качестве.

Допускается устанавливать объем партии в технической документации изготовителя (но не более, чем объем выпуска изделий в смену) и в договоре на поставку (но не более 500 шт.).

5.2 Стеклопакеты подвергают приемо-сда-точным и периодическим испытаниям в соот­ветствии с таблицей 5.

5.3 Приемо-сдаточные испытания

5.3.1 При проведении приемо-сдаточных испытаний по 3.5, 3.7-3.12,4.1.1-4.1.4 объем вы­борки принимают по таблице 6.

5.3.2 Партию стеклопакетов считают приня­той, если число дефектных стеклопакетов мень­ше или равно приемочному числу, и бракуют, если число дефектных стеклопакетов больше приемочного числа.

5.3.3 Для проверки герметичности и опти­ческих искажений отбирают не менее двух стек­лопакетов, принятых по 5.3.1.

Партию считают принятой, если каждый стеклопакет соответствует требованиям 4.1.5,

4.1.6. При несоответствии хотя бы одного стеклопакета требованиям 4.1.5, 4.1.6 проводят пов­торную проверку по соответствующему показа­телю на удвоенном числе стеклопакетов, отоб­ранных от данной партии. При получении неу­довлетворительных результатов повторной про­верки хотя бы на одном стеклопакете партию не принимают.

При условии стабильности технологии приемо-сдаточные испытания герметичности и оптических искажений стеклопакетов допус­кается проводить 1 раз в трое суток.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.14

Таблиця 5

Таблица 5

Найменування показника Наименование показателя

Номер пункта вимоги Номер пункта требования

Вид випробувань Вид испытаний

Періодичність Периодичность

Номер пункту

методу випробувань Номер пункта метода испытаний

прий­мально-здавальні приемо­сдаточные

періо­дичні периоди­ческие

Відхилення геометричних розмірів

Отклонения геометрических размеров

3.5; 3.7 + Кожна партія

Каждая партия

6.2; 6.3
Різниця довжин діагоналей Разность длин диагоналей 3.8 + Те саме

Тоже

6.2
Відхилення від форми

Отклонения от формы

3.9; 3.10; 3.11 + » 6.4; 6.5
Зовнішній вигляд

Внешний вид

4.1.1-4.1.4 + » 6.6
Глибина герметизуючого шару Глубина герметизирующего слоя 3.12 + » 6.8
Оптичні викривлення

Оптические искажения

4.1.6 + » 6.7
Герметичність

Герметичность

4.1.5 + + » *
Об’єм заповнення камер газом Объем заполнения камер газом 4.1.9 + 1 раз на рік

1 раз в год

6.16
Коефіцієнт направленого пропускання світла

Коэффициент направленного пропускания света

4.1.7 + Те саме

То же

6.11
Точка роси

Точка росы

4.1.7 + 1 раз на місяць 1 раз в месяц 6.10
Клас захисту

Класс защиты

4.1.7 + 1 раз на рік

1 раз в год

6.14
Довговічність (включаючи морозостійкість)

Долговечность (включая морозостойкость)

4.1.8 + 1 раз на п’ять років

1 раз в пять

лет

6.15
Опір теплопередачі

Сопротивление теплопередаче

4.1.7 + Те саме

Тоже

6.12
Звукоізоляція

Звукоизоляция

4.1.7 + » 6.13
*    Герметичність при проведенні приймально-здавальних випробувань визначають методом, викладеним у додатку В (В.1-В.5), а періодичних – у 6.9, або додатку В (В.6)

*    Герметичность при проведении приемно-сдаточных испытаний определяют методом, изложенным в приложении В (В.1-В.5),  а периодических – в приложении В (В.6)

Таблиця 6

Таблица 6

Об’єм партії, шт.

Объем партии, шт.

До 15 16-25 26-90 91-150 151-500
Об’єм вибірки, шт.

Объем выборки, шт.

2 3 5 8 13
Приймальне число Приемочное число 0 0 0 1 1

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.15

5.4 Періодичні випробування

5.4.1 Для проведення періодичних випро­бувань за показниками точки роси, коефіцієнта направленого пропускання світла, класу захисту, об’єму заповнення камер газом відбирають не менше двох зразків з числа прийнятих за 5.3.1.

Число зразків для випробувань герметич­ності, довговічності опору теплопередачі, зву­коізоляції встановлюють відповідно до НД на ці види випробувань.

5.4.2 При невідповідності хоча б одного зразка вимогам даного стандарту за будь-яким з показників 5.4.1 випуск продукції забороняють до усунення технологічних або конструктивних недоробок, яке повинно бути підтверджено по­зитивним результатом випробувань не менше ніж двох. Партій виробів за відповідним показ­ником.

5.5 При постановці склопакетів на вироб­ництво проводять кваліфікаційні випробування виробів за усіма вимогами даного стандарту. В обгрунтованих випадках допускається суміщу-вати проведення кваліфікаційних та сертифіка­ційних випробувань виробів.

5.6 Порядок проведення виробничого опера­ційного контролю якості склопакетів, а також вхідного контролю матеріалів, які застосовують при їх виготовленні, встановлюють у техноло­гічній документації.

Ефективність вологопоглинача контролю­ють не рідше 1 раз за зміну і при одержанні кож­ної нової партії вологопоглинача (методи ви­пробувань за 6.17, 6.18).

Герметики контролюють при одержанні кожної нової партії матеріалу (методи випро­бувань за 6.19, 6.20).

5.7 Споживач має право проводити конт­рольну перевірку якості склопакетів, виконуючи при цьому правила приймання і методи випро­бувань, вказані у даному стандарті.

5.8 Приймання склопакетів споживачем не звільняє виготовлювача від відповідальності при виявленні прихованих дефектів, які привели до порушення експлуатаційних характеристик ви­робів протягом гарантійного терміну служби.

5.9 Кожну партію склопакетів супроводжу­ють паспортом, у якому вказують:

–          найменування та/або товарний знак під­приємства-виготовлювача:

–          умовне позначення склопакетів;

–          кількість ящиків або контейнерів у партії;

–          кількість склопакетів, м2 (шт.);

5.4 Периодические испытания

5.4.1 Для проведения периодических испы­таний по показателям точки росы, коэффициента направленного пропускания света, класса защи­ты, объема заполнения камер газом отбирают не менее двух образцов из числа принятых по 5.3.1.

Число образцов для испытаний герметич­ности, долговечности, сопротивления теплопе­редаче, звукоизоляции устанавливают согласно НД на эти виды испытаний.

5.4.2 При несоответствии хотя бы одного образца требованиям настоящего стандарта по любому из показателей 5.4.1 выпуск продукции запрещают до устранения технологических или конструктивных недоработок, которое должно быть подтверждено положительным результа­том испытаний не менее чем двух партий изде­лий по соответствующему показателю.

5.5 При постановке стеклопакетов на произ­водство проводят квалификационные испытания изделий по всем требованиям настоящего стан­дарта. В обоснованных случаях допускается сов­мещать проведение квалификационных и серти­фикационных испытаний изделий.

5.6 Порядок проведения производственного операционного контроля качества стеклопаке­тов, а также входного контроля применяемых при их изготовлении материалов устанавливают в технологической документации.

Эффективность влагопоглотителя контро­лируют не реже чем 1 раз в смену и при полу­чении каждой новой партии влагопоглотителя (методы испытаний по 6.17, 6.18).

Герметики контролируют при получении каждой новой партии материала (методы испы­таний по 6.19, 6.20).

5.7 Потребитель имеет право проводить контрольную проверку качества стеклопакетов, соблюдая при этом правила приемки и методы испытаний, указанные в настоящем стандарте.

5.8 Приемка стеклопакетов потребителем не освобождает изготовителя от ответственности при обнаружении скрытых дефектов, приведших к нарушению эксплуатационных характеристик изделий в течение гарантийного срока службы.

5.9 Каждую партию стеклопакетов сопро­вождают паспортом, в котором указывают:

–          наименование и/или товарный знак пред­приятия-изготовителя;

–          условное обозначение стеклопакетов;

–          число ящиков или контейнеров в партии;

–          количество стеклопакетов, м2 (шт.);

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.16

– номер і дату видачі документа;

– основні технічні характеристики склопа-кетів: коефіцієнт направленого пропускання світла, опір теплопередачі, точку роси, звукоізоляцію, клас захисту (для ударостійких пакетів);

– дані про сертифікацію;

– відмітку про приймання продукції.

6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

6.1 Випробування склопакетів проводять при температурі повітря (20±4)0С, перед випробуваннями склопакети витримують при цій же температурі не менше 4 годин, якщо немає інших вказівок.

Найменший час між проведенням випробу­вань і виготовленням склопакета встановлю-ють у технологічній документації у залежності від матеріалів і технологій, які застосовують.

6.2 Висоту, ширину і довжину діагоналей склопакетів вимірюють металевою рулеткою за ГОСТ 7502 з ціною поділки не більше 1 мм із застосуванням металевих косинців за ГОСТ 3 749 відповідно до рисунка 5.

Порядок контролю розмірів склопакетів складної конфігурації встановлюють у технічній документації.

Висоту і ширину вимірюють паралельно кромкам склопакета між двома точками, розта­шованими на відстані 50 мм від кромок і посе­редині склопакета. Результати кожного вимірювання повинні знаходитись у межах відхилень, що допускаються.

6.3 Товщину склопакета вимірюють у чоти­рьох точках у середині кожної сторони скло­пакета штангенциркулем за ГОСТ 166 з ціною поділки не більше 0,1 мм або мікрометром за ГОСТ 6507 з ціною поділки не більше 0,01 мм.

– номер и дату выдачи документа;

– основные технические характеристики стеклопакетов: коэффициент направлен­ного пропускания света, сопротивление теплопередаче, точку росы, звукоизоля­цию, класс защиты (для ударостойких стеклопакетов);

– сведения о сертификации;

– отметку о приемке продукции.

6 МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ

6.1 Испытания стеклопакетов проводят при температуре воздуха (20±4)0С, перед испытания­ми стеклопакеты выдерживают при этой же тем­пературе не менее 4 часов, если нет других ука­заний.

Наименьшее время между проведением ис­пытаний и изготовлением стеклопакета устанав­ливают в технологической документации в за­висимости от применяемых материалов и техно­логий.

6.2 Высоту, ширину и длину диагоналей стеклопакетов измеряют металлической рулет­кой по ГОСТ 7502 с ценой деления не более 1 мм с применением металлических угольников по ГОСТ 3749 в соответствии с рисунком 5.

Порядок контроля размеров стеклопакетов сложной конфигурации устанавливают в технической документации.

Высоту и ширину измеряют параллельно кромкам стеклопакета между двумя точками, расположенными на расстоянии 50 мм от кромок и посредине стеклопакета. Результаты каждого измерения должны находиться в пределах до­пускаемых отклонений.

6.3 Толщину стеклопакета измеряют в че­тырех точках в середине каждой стороны стек­лопакета штангенциркулем по ГОСТ 166 с ценой деления не более 0,1 мм или микрометром по ГОСТ 6507 с ценой деления не более 0,01 мм.

1 – склопакет; 2 – рулетка; 3 – косинець; / – розмір, що контролюється

Рисунок 5 – Вимірювання розмірів склопакета

1 – стеклопакет; 2 – рулетка; 3 – угольник; / –

контролируемый размер

Рисунок 5 – Измерение размеров стеклопакета.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.17

Результат кожного вимірювання повинен знаходитись у межах відхилень, що допускають­ся. За товщину склопакетів приймають середнє арифметичне значення результатів вимірювань.

6.4 Відхилення від площинності поверхні склопакета визначають у вертикальному поло­женні склопакета (кут відхилення від вертикалі не повинен перевищувати 15°) накладанням ме­талевої лінійки за ГОСТ 427 довжиною не менше 0,7 ширини склопакета у поздовжньому і попе­речному напрямках у центрі склопакета. При проведенні випробування склопакет не повинен бути закріплений у будівельній конструкції.

Відстань від поверхні склопакета до лінійки вимірюють щупом за НД. Перед випробуван­нями склопакети повинні бути витримані не менше 12 год.

6.5 Відхилення від прямолінійності кромок сторін склопакета визначають прикладанням металевої лінійки за ГОСТ 427 вздовж кромки сторони склопакета, яку вимірюють, та вимірю­ванням максимального зазору між лінійкою та кромкою склопакета щупом. Максимальний за­зор (товщина щупа) повинен знаходитись у полі допуску на розмір.

6.6 Вади зовнішнього вигляду скла у скло-пакетах визначають за нормативною документа­цією на відповідний вид скла.

Чистоту поверхонь стекол у склопакетах, щерблення краю скла, відколки, виступи краю скла, пошкодження кутів контролюють візуаль­но при освітленості не менше 300 лк з відстані 0,6-0,8 м.

6.7 Оптичні викривлення склопакетів конт­ролюють відповідно до ГОСТ 111.

6.8 Глибину герметизуючого шару склопаке­тів вимірюють металевою лінійкою за ГОСТ 427 або рулеткою за ГОСТ 7502 з ціною поділки не більше 1 мм.

Безперервність герметизуючих шарів пере­віряють візуально при освітленості робочого місця не менше 300 лк.

6.9 Визначення герметичності склопакетів

6.9.1 Суть методу полягає у визначенні зміни розміру прогину скла склопакета, яке на­вантажують, при зміні тиску у його внутрішній порожнині у випадку негерметичності склопа­кета.

6.9.2 Відбирання зразків

Випробування проводять на зразках склопа­кетів розміром не менше 350 мм ´ 350 мм.

Результат каждого измерения должен нахо­диться в пределах допускаемых отклонений. За толщину стеклопакетов принимают среднее ариф­метическое значение результатов измерений.

6.4 Отклонение от плоскостности поверхнос­ти стеклопакета определяют в вертикальном по­ложении стеклопакета (угол отклонения от вер­тикали не должен превышать 15°) наложением металлической линейки по ГОСТ 427 длиной не менее 0,7 ширины стеклопакета в продольном и поперечном направлениях в центре стеклопакета. При проведении испытания стеклопакет не дол­жен быть закреплен в строительной конструкции.

Расстояние от поверхности стеклопакета до линейки измеряют щупом по НД. Перед испы­таниями стеклопакеты должны быть выдержаны не менее 12 ч.

6.5 Отклонение от прямолинейности кромок сторон стеклопакета определяют прикладывани­ем металлической линейки по ГОСТ 427 вдоль измеряемой кромки стороны стеклопакета и из­мерением максимального зазора между линей­кой и кромкой стеклопакета щупом. Максималь­ный зазор (толщина щупа) должен находиться в поле допуска на размер.

6.6 Пороки внешнего вида стекла в стекло-пакетах определяют по нормативной документа­ции на соответствующий вид стекла.

Чистоту поверхностей стекол в стеклопаке-тах, щербление края стекла, сколы, выступы края стекла, повреждения углов контролируют визу­ально при освещенности не менее 300 лк с рас­стояния 0,6-0,8 м.

6.7 Оптические искажения стеклопакетов контролируют в соответствии с ГОСТ 111.

6.8 Глубину герметизирующего слоя стеклопакетов измеряют металлической линейкой по ГОСТ 427 или рулеткой по ГОСТ 7502 с ценой деления не более 1 мм.

Непрерывность герметизирующих слоев проверяют визуально при освещенности рабоче­го места не менее 300 лк.

6.9 Определение герметичности стеклопа­кетов

6.9.1 Сущность метода заключается в опре­делении изменения размера прогиба нагружае­мого стекла стеклопакета при изменении давле­ния в его внутренней полости в случае негерме­тичности стеклопакета.

6.9.2 Отбор образцов

Испытания проводят на образцах стеклопа­кетов размером не менее 350 мм ´ 350 мм.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.18

6.9.3 Апаратура

Стенд для перевірки герметичності. Схема стенда показана на рисунку 6.

Термометр скляний рідинний за ГОСТ 28498.

Індикатор годинникового типу за ГОСТ 577.

6.9.4 Проведення випробування

Герметичність склопакетів контролюють не раніш, ніж через добу після їх виготовлення. Перед випробуванням склопакети витримують у приміщенні для випробування не менше 24 годин. Під час випробування допускається зміна температури у приміщенні не більше ніж на 1°С.

Склопакет розміщують на опорах 6 так, щоб його геометричний центр (точка перетину діагоналей) співпадав з осями навантажувальних гвинтів 1 і 7. Між пружиною 3 і склопакетом 5, а також між навантажувальним гвинтом 7 і склопакетом 5 розміщують прокладки 2 (з органічно­го скла, текстоліту та ін.) діаметром (50±5) мм і товщиною 2-3 мм. Обертанням шкали верхнього індикатора 4 стрілку встановлюють на нульовій поділці. З допомогою навантажувального гвинта 1 та пружини 3 навантажують верхнє скло так, щоб розмір його прогину L, визначений за індикатором 4, відповідав значенню L=0,002a, де а довжина меншої сторони склопакета у міліметрах.

Обертанням шкали нижнього індикатора 4 стрілку встановлюють на нульову поділку. На­вантажувальним гвинтом 7 навантажують нижнє скло так, щоб розмір його прогину відповідав розміру прогину верхнього скла.

Склопакет витримують 3-4 хв для стабілі­зації показань верхнього індикатора. Знов вста­новлюють показання шкал верхнього і нижнього індикаторів на нульову поділку. Склопакет витримують під навантаженням 15 хв і визначають показання верхнього індикатора.

Якщо склопакет герметичний, показання верхнього індикатора повинно бути не більше 0,02 мм.

При випробуванні двокамерного склопакета визначення герметичності кожної камери проводять окремо. При цьому для випробування другої камери склопакет перевертають на опорах 6 на 180° навколо поздовжньої осі.

6.9.5 Оцінка результату

Вважають, що зразки витримали випробу­вання, якщо в усіх зразках показання верхнього індикатора не перевищували 0,02 мм.

6.9.6 Допускається проводити випробування на герметичність відповідно до додатка В.

6.9.3 Аппаратура

Стенд для проверки герметичности. Схема стенда показана на рисунке 6.

Термометр стеклянный жидкостный по ГОСТ 28498.

Индикатор часового типа по ГОСТ 577.

6.9.4 Проведение испытания

Герметичность стеклопакетов контролиру­ют не ранее, чем через сутки после их изготовления. Перед испытанием стеклопакеты выдерживают в помещении для испытания не менее 24 часов. Во время испытания допускается изменение температуры в помещении не более чем на 1°С.

Стеклопакет помещают на опоры 6 так, чтобы его геометрический центр (точка пересечения диагоналей) совпадал с осями нагрузочных винтов 1 и 7. Между пружиной 3 и стеклопакетом 5, а также между нагрузочным винтом 7 и стеклопакетом 5 помещают прокладки 2 (из органического стекла, текстолита и др.) диаметром (50±5) мм и толщиной 2-3 мм. Вращением шкалы верхнего индикатора 4 стрелку устанавливают на нулевое деление. При помощи нагрузочного винта 1 и пружины 3 нагружают верхнее стекло так, чтобы размер его прогиба L, определенный по индикатору 4, соответствовал значению L=0,002a, где а – длина меньшей стороны стеклопакета в миллиметрах.

Вращением шкалы нижнего индикатора 4 стрелку устанавливают на нулевое деление. Нагрузочным винтом 7 нагружают нижнее стекло так, чтобы размер его прогиба соответствовал размеру прогиба верхнего стекла.

Стеклопакет выдерживают 3-4 мин для стабилизации показаний верхнего индикатора. Вновь устанавливают показания шкал верхнего и нижнего индикаторов на нулевое деление. Стеклопакет выдерживают под нагрузкой 15 мин и определяют показания верхнего индикатора.

Если стеклопакет герметичен, показание верхнего индикатора должно быть не более 0,02 мм.

При испытании двухкамерного стеклопаке­та определение герметичности каждой камеры проводят отдельно. При этом для испытания второй камеры стеклопакет переворачивают на опорах 6 на 180° вокруг продольной оси.

6.9.5 Оценка результата

Образцы считают выдержавшими испыта­ние, если у всех образцов показания верхнего индикатора не превышали 0,02 мм.

6.9.6 Допускается проводить испытания на герметичность в соответствии с приложением В.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.19

1 – верхній навантажувальний гвинт; 2 – прокладка;

З – пружина; 4 – індикатор годинникового типу; 5 –склопакет; 6 – розсувні опори; 7 – нижній наванта­жувальний гвинт.

Рисунок 6 – Схема стенду для перевірки герметич­ності

6.10 Визначення точки роси

6.10.1 Суть методу полягає в охолодженні ділянки скла склопакета і наступній перевірці появи конденсату (інею) на внутрішній поверхні скла на цій ділянці.

6.10.2 Відбирання зразків

Випробування проводять на зразках склопакетів розміром не менше 350мм х 350мм.

6.10.3 Аппаратура

Прилад для контролю точки роси. Схема приладу у випадку вертикального розташування склопакета при випробуваннях показана на рисунку 7.

Термометр скляний за ГОСТ 28498.

Двоокис вуглецю твердий за ГОСТ 12162 або скраплений газ за НД.

Спирт ізопропиловий за ГОСТ 9805.

Ацетон технічний за ГОСТ 2768.

Секундомір.

Ліхтар кишеньковий або інше джерело світ­ла напругою не більше 12 В.

6.10.4 Проведення випробування

Точку роси всередині склопакета контролюють не раніше, ніж через добу після його виготовлення.

1 – верхний нагрузочный винт; 2 – прокладка; 3 –пружина; 4 – индикатор часового типа; 5 – стеклопа-кет; 6 – раздвижные опоры; 7 — нижний нагрузочный винт.

Рисунок 6 – Схема стенда для проверки герметич­ности

6.10 Определение точки росы

6.10.1 Сущность метода заключается в охлаж­дении участка стекла стеклопакета и последую­щей проверке появления конденсата (инея) на внутренней поверхности стекла на этом участке.

6.10.2 Отбор образцов

Испытания проводят на образцах стеклопа-кетов размером не менее 350 мм х 350 мм.

6.10.3 Аппаратура

Прибор для контроля точки росы. Схема при­бора в случае вертикального расположения стек­лопакета при испытаниях приведена на рисунке 7.

Термометр стеклянный по ГОСТ 28498.

Двуокись углерода твердая по ГОСТ 12162 или сжиженный газ по НД.

Спирт изопропиловый по ГОСТ 9805.

Ацетон технический по ГОСТ 2768.

Секундомер.

Фонарь карманный или другой источник света напряжением не более 12 В.

6 10.4 Проведение испытания

Точку росы внутри стеклопакета контро­лируют не ранее, чем через сутки после его изготовления.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.20

1 – ацетон або ізопропиловий спирт; 2 – ручка; 3 -термометр; 4 – рухома пластина вузла підвіски; 5 -контактна латунна пластина; 6 – твердий двоокис вуглецю; 7 – корпус мідний; 8 – теплоізоляція.

Рисунок 7 – Схема приладу для контролю точки роси

Склопакет розміщують горизонтально або вертикально у залежності від розташування контактної пластини у приладі.

Прилад заповнюють ацетоном або ізопро-пиловим спиртом з поступовим додаванням дрібних шматочків двоокису вуглецю. Рівень ацетону або ізопропилового спирту повинен бу­ти вище верху контактної пластини не менше, ніж на 30 мм.

Температуру суміші вимірюють термомет­ром, кінець якого повинен бути віддалений від контактної пластини приладу не більше, ніж на 10 мм.

Температура суміші при випробуванні скло-пакетів повинна бути мінус (50±3)°С або мінус (60±3)°С (морозостійкі склопакети).

Ацетоном очищують стекла з обох сторін у місці контролю на відстані не менше 100 мм від кромки склопакета. Очищену поверхню скла і контактну пластину змочують тампоном, просо­ченим ацетоном. Притискують прилад пласти­ною до змоченої ділянки так, щоб був забезпече­ний щільний контакт. Час контакту вимірюваль­ного приладу зі склопакетом у залежності від товщини листів скла у склопакеті повинен відпо­відати вказаному в таблиці 7.

1 – ацетон или изопропиловый спирт; 2 – ручка; 3 -термометр; 2 – подвижная пластина узла подвески;

5 – контактная латунная пластина; 6 – твердая дву­окись углерода; 7 – корпус медный; 8 – теплоизо­ляция,

Рисунок7 – Схема прибора для контроля точки росы

Стеклопакет располагают горизонтально или вертикально в зависимости от расположения контактной пластины в приборе.

Прибор заполняют ацетоном или изопропиловым спиртом с постепенным добавлением мелких кусочков двуокиси углерода. Уровень ацетона или изопропилового спирта должен быть выше верха контактной пластины не ме­нее, чем на 30 мм.

Температуру смеси измеряют термометром, конец которого должен быть удален от контактной пластины прибора не более, чем на 10 мм.

Температура смеси при испытании стекло-пакетов должна быть минус (50±3)°С или минус (60±3)°С (морозостойкие стеклопакеты).

Ацетоном очищают стекла с обеих сторон в месте контроля на расстоянии не менее 100 мм от кромки стеклопакета. Очищенную поверхность стекла и контактную пластину смачивают там­поном, пропитанным ацетоном. Прижимают прибор пластиной к смоченному участку так, чтобы был обеспечен плотный контакт. Время контакта измерительного прибора со стеклопакетом в зависимости от толщины листов стекла в стеклопакете должно соответствовать указанному в таблице 7.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.21

Під час контакту вимірювального приладу зі склопакетом вказану температуру рідини у при­ладі підтримують додаванням твердого двоокису вуглецю або скрапленого газу.

Після закінчення вказаного часу прилад знімають. Охолоджену ділянку протирають тампоном, змоченим ацетоном. Вмикають джерело світла і візуально перевіряють наявність конденсату (інею) на внутрішній поверхні охолодженої ділянки скла.

У двокамерних склопакетах вимірювання точки роси проводять на обох сторонах поверхні склопакета.

Во время контакта измерительного прибора со стеклопакетом указанную температуру жид­кости в приборе поддерживают добавлением твердой двуокиси углерода или сжиженного газа.

По истечении указанного времени прибор снимают. Охлажденный участок протирают тампоном, смоченным ацетоном. Включают источник света и визуально проверяют наличие конденсата (инея) на внутренней поверхности охлажденного участка стекла.

В двухкамерных стеклопакетах измерение точки росы проводят на обеих сторонах поверхности стеклопакета.

Таблиця 7

Таблица 7

Товщина листа скла, мм

Толщина листа стекла, мм

Час контакту, хв

Время контакта, мин

До 5 вкл. 4
Понад  5 до 10 вкл.

Св.       5 до 10 вкл.

6
Понад 10

Св.       10

10

6.10.5 Оцінка результату

Вважають, що зразки витримали випробу­вання, якщо в усіх зразках на поверхні ділянки скла всередині камери, яка охолоджується, не були виявлені сліди конденсату (інею).

6.11 Коефіцієнт направленого пропускання світла вимірюється за ДСТУ Б В.2.7-13 (ГОСТ 26302) або визначається розрахунком у залежності від виду і товщини стекол, що засто­совуються, за затвердженими методиками.

При визначенні коефіцієнта направленого пропускання світла враховують тільки світло-прозору частину склопакета.

6.12 Приведений опір теплопередачі склопа-кетів визначають за ДСТУ Б В.2.6-17 (ГОСТ 26602.1).

6.13 Показник звукоізоляції склопакетів ви­значають за ДСТУ Б В.2.6-19 (ГОСТ 26602.3).

6.14 Клас захисту визначають за чинною НД.

6.15 Довговічність склопакетів визначають у відповідності з методикою, затвердженою у встановленому порядку, при цьому від’ємна тем­пература при проведенні випробувань склопа­кетів морозостійкого виконання -–не вище мінус 60 °С.

6.16 Визначення об’єму заповнення камер газом

6.10.5 Оценка результата

Образцы считают выдержавшими испыта­ние, если у всех образцов на поверхности участ­ка стекла внутри охлаждаемой камеры не были обнаружены следы конденсата (инея).

6.11 Коэффициент направленного пропуска­ния света измеряют по ГОСТ 26302 или опреде­ляют расчетом в зависимости от вида и толщины применяемых стекол по утвержденным методи­кам.

При определении коэффициента направлен­ного пропускания света учитывают только светопрозрачную часть стеклопакета.

6.12 Приведенное сопротивление теплопе­редаче стеклопакетов определяют по ГОСТ 26602.1.

6.13 Показатель звукоизоляции стеклопаке­тов определяют по ГОСТ 26602.3.

6.14 Класс защиты определяют по дейст­вующей НД.

6.15 Долговечность стеклопакетов определя­ют в соответствии с методикой, утвержденной в установленном порядке, при этом отрицательная температура при проведении испытаний стеклопакетов морозостойкого исполнения – не выше минус 60 °С.

6.16 Определение объема заполнения камер газом

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.22

6.16.1 Суть методу полягає у визначенні концентрації кисню всередині склопакета.

6.16.2 Відбирання зразків

Випробування проводять на склопакетах не раніш, ніж через 24 год після їх виготовлення.

6.16.3 Апаратура

Газоаналізатор за НД, затвердженою у вста­новленому порядку, з відносною похибкою ви­мірювання вмісту кисню не більше 1 %.

6.16.4 Проведення випробування

Із склопакета, заповненого газом, у відпо­відності з інструкцією з експлуатації газоана­лізатора відбирають пробу, яку потім розміщу­ють у газоаналізаторі і визначають у ній вміст кисню.

6.16.5 Оцінка результату

Вважають, що склопакети пройшли випро­бування, якщо вміст кисню у пробі не перевищує 2%.

6.16.6 Наведений метод вводиться в дію з 01.07.2002 р., до цього терміну порядок визна­чення газонаповнення вказують у технологічній документації виготовлювача.

6.17 Ефективність вологопоглинача за методом максимальної вологоємності визначають відповідно до ГОСТ 3956.

6.18 Визначення ефективності вологопогли-нача методом підвищення температури

6.18.1 Суть методу полягає у визначенні ве­личини підвищення температури вологопогли­нача при додаванні води.

6.18.2 Апаратура

Склянка за ГОСТ 25336.

Ваги лабораторні за ГОСТ 24104.

Вода дистильована за ГОСТ 6709.

Термометр скляний за ГОСТ 28498.

6.18.3 Проведення випробування

У склянку місткістю 100 мл відміряють (20±1) мл дистильованої води з температурою (20 – 22)°С, вимірюють температуру води Т1 Зважують другу склянку, всипають у неї (20±1) г вологопоглинача і вимірюють його температуру. Різниця між температурами води і вологопогли­нача не повинна перевищувати 2°С. Пересипа­ють зважений вологопоглинач у склянку з водою і щільно закривають пробкою з встановленим у ній термометром. При підвищенні температури записують найвищу відмічену температуру Т2.

6.16.1 Сущность метода заключается в опре­делении концентрации кислорода внутри стеклопакета.

6.16.2 Отбор образцов

Испытания проводят на стеклопакетах не ранее, чем через 24 ч после их изготовления.

6.16.3 Аппаратура

Газоанализатор по НД, утвержденной в ус­тановленном порядке, с относительной погреш­ностью измерения содержания кислорода не бо­лее 1 %.

6.16.4 Проведение испытания

Из стеклопакета, заполненного газом, в соответствии с инструкцией по эксплуатации газоанализатора отбирают пробу, которую затем помещают в газоанализатор и определяют в ней содержание кислорода.

6.16.5 Оценка результата

Стеклопакеты считают прошедшими испы­тание, если содержание кислорода в пробе не превышает 2 %.

6.16.6 Приведенный метод вводится в дей­ствие с 01.07.2002 г., до этого срока порядок определения газонаполнения указывают в технологической документации изготовителя.

6.17 Эффективность влагопоглотителя по методу максимальной влагоемкости определяют в соответствии с ГОСТ 3956.

6.18 Определение эффективности влагопог­лотителя методом повышения температуры

6.18.1 Сущность метода заключается в опре-делении величины повышения температуры влагопоглотителя при добавлении воды.

6.18.2 Аппаратура

Стакан стеклянный по ГОСТ 25336.

Весы лабораторные по ГОСТ 24104.

Вода дистиллированная по ГОСТ 6709. Термометр стеклянный по ГОСТ 28498.

6.18.3 Проведение испытания

В стакан вместимостью 100 мл отмеряют (20±1) мл дистиллированной воды с температу­рой (20-22)°С, измеряют температуру воды t1. Взвешивают второй стакан, всыпают в него (20±1) г влагопоглотителя и измеряют его темпе­ратуру. Разность между температурами воды и влагопоглотителя не должна превышать 2°С. Пе­ресыпают взвешенный влагопоглотитель в ста­кан с водой и плотно закрывают пробкой с уста­новленным в ней термометром. При возрастании температуры записывают наивысшую отмечен­ную температуру Т2.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.23

6.18.4 Оцінка результату

За результат випробування приймають різ­ницю між температурами Т, і Т2, яка повинна бути не менше 20 °С для силікагелів та 35°С для молекулярного сита.

6.19 Визначення адгезійної здатності герме­тика першого (внутрішнього) герметизуючого шару

6.19.1 Суть методу полягає у контролі харак­теру руйнування шару герметика, що не твердіє і з’єднує скло і дистанційну рамку.

6.19.2 Підготовка до випробування Випробування проводять на трьох зразках, ви­готовлених у відповідності з рисунком 8, для чого беруть пластини скла розміром (100 х 200) мм і (100 х 250) мм, два відрізки дистанційної рамки довжиною 200 мм і герметик, який застосовують для внутрішнього шару герметизації.

Наносять герметик на відрізки рамки і скле­юють зразок, як показано на рисунку 8. Мате­ріали, які застосовують для виготовлення зраз­ків, і тиск при склеюванні повинні відповідати прийнятій технології виробництва склопакетів.

6.19.3 Проведення випробування

Розрізають скло (100 х 250) мм посередині

вздовж довгої сторони і переводять обидві його

частини у положення 2 (рисунок 8).

6.18.4 Оценка результата

За результат испытания принимают раз­ность между температурами Т1 и Т2, которая дол­жна быть не менее 20 °С для силикагелей и 35°С для молекулярного сита.

6.19 Определение адгезионной способности герметика первого (внутреннего) герметизирую­щего слоя

6.19.1 Сущность метода заключается в конт­роле характера разрушения слоя нетвердеющего герметика, соединяющего стекло и дистанцион­ную рамку.

6.19.2 Подготовка к испытанию

Испытания проводят на трех образцах, изго­товленных в соответствии с рисунком 8, для чего берут пластины стекла размером (100 х 200) мм и (100 х 250) мм, два отрезка дистанционной рамки длиной 200 мм и герметик, применяемый для внутреннего слоя герметизации.

Наносят герметик на отрезки рамки и склеи­вают образец, как показано на рисунке 8. Приме­няемые для изготовления образцов материалы и давление при склейке должны соответствовать принятой технологии производства стеклопакетов.

6.19.3 Проведение испытания

Разрезают стекло (100 х 250) мм посередине вдоль длинной стороны и переводят обе его час­ти в положение 2 (рисунок 8).

1 – скло; 2 – герметик першого шару герметизації; 3 –дистанційна рамка

Рисунок 8 – Випробування герметика першого гер-

метизуючого шару
1 – стекло; 2 – герметик первого слоя герметизации;

З – дистанционная рамка

Рисунок 8 – Испытание герметика первого гермети­-

зирующего слоя

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.24

6.19.4 Оцінка результату

Вважають, що зразки пройшли випробу­вання, якщо характер руйнування герметика ко-гезійний (не виявлено відриву герметика від скла і дистанційної рамки, при цьому допускається відрив герметика на відстані не більше 10 мм від торцевих країв рамки).

6.20 Визначення адгезійної здатності (міц­ності) герметика другого герметизуючого шару

6.20.1 Суть методу полягає у розтягуванні заданим навантаженням двох склеєних герметиком пластинок скла і визначенні характеру і ве­личини зусилля при руйнуванні шару герметика.

6.20.2 Підготовка до випробування Випробування проводять на двох зразках скла розміром [(30 х 20)±1] мм, які не мають вад зовнішнього вигляду і склеєні один з одним шну­ром герметика розміром [(12 х 20 х 25)±1] мм. Форма зразка і схема випробування наведені на рисунку 9.

6 19.4 Оценка результата

Образцы считают выдержавшими испыта­ние, если характер разрушения герметика коге-зионный (не обнаружено отрыва герметика от стекла и дистанционной рамки, при этом допус­кается отрыв герметика на расстоянии не более 10 мм от торцевых краев рамки).

6.20 Определение адгезионной способности (прочности) герметика второго герметизирую­щего слоя

6.20.1 Сущность метода состоит в растяже­нии заданной нагрузкой двух склеенных герме-тиком пластинок стекла и определении харак­тера и величины усилия при разрушении слоя герметика.

6.20.2 Подготовка к испытанию

Испытания проводят на двух образцах стек­ла размером [(30 х 20)±1] мм, не имеющих поро­ков внешнего вида и склеенных друг с другом шнуром герметика размером [(12 х 20 х 25)±1] мм. Форма образцов и схема испытания приведены на рисунке 9.

1 – скло; 2 – герметик; 3 – захват розривної машини

або пристрій

Рисунок 9 – Випробування герметика другого герметизуючого шару

6.20.3 Апаратура

Розривна машина або пристрій, які доз­воляють створити напругу на гранях зразка (0,3-0,05) МПа протягом не менше 10 хв.

Годинник з похибкою не більше 5 с на добу.

6.20.4 Проведення випробування

Два листа скла промивають і сушать у відповідності з технологічним регламентом на виробництво склопакетів, прикладають до двох дерев’яних брусків, обгорнутих
1 – стекло; 2- герметик; 3 – захват разрывной машины или приспособление

Рисунок 9 – Испытание герметика второго гермети-зирующего слоя

6.20.3 Аппаратура

Разрывная машина или приспособление, позволяющие создать напряжение на гранях образца (0,3-0,05) МПа в течение не менее 10 мин.

Часы с погрешностью не более 5 с в сутки

6.20.4 Проведение испытания

Два листа стекла промывают и сушат в соответствии с технологическим регламентом на производство стеклопакетов, прикладывают к двум деревянным брускам, обернутым поли-

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.25

поліетиленовою плівкою і фіксують стрічкою. Розміри брусків і відстань між ними повинні відповідати розмірам перерізу шнура герметика. Зазор між стеклами заповнюють герметиком. Після затвердіння герметика (час твердіння приймають відповідно до технологічного регламенту виробництва склопакетів) бруски видаляють, зразок поміщають у розривну машину або пристрій. Прикладають до зразка навантаження, яке створює у ньому напругу (0,3-0,05) МПа і витримують при цьому навантаженні протягом (10±0,1) хв.

6.20.5 Оцінка результату

Вважають, що зразок витримав випробу­вання, якщо після випробування не стався розрив або відшарування герметика від скла.

7 ТРАНСПОРТУВАННЯ І ЗБЕРІГАННЯ

7.1 Контейнери або ящики зі склопакетами транспортують будь-яким видом транспорту у відповідності з Правилами перевезення ванта­жів, а розміщення і кріплення у транспортних за­собах -–у відповідності з Технічними умовами навантаження і кріплення вантажів, які діють на даному виді транспорту.

Універсальні і спеціалізовані контейнери зі склопакетами перевозять на залізничних плат­формах або у напіввагонах з урахуванням най­більш раціонального використння вантажопід­йомності і місткості рухомого складу. Ящики зі склопакетами перевозять у критих транспортних засобах або напіввагонах за умови забезпечення захисту від атмосферних опадів.

При транспортуванні, навантажуванні і роз­вантажуванні склопакетів повинні виконуватись вимоги ГОСТ 22235.

При транспортуванні авіатранспортом скло-пакети перевозять у герметизованих відсіках при нормальному тиску навколишнього повітря.

При тривалому транспортуванні (в тому числі при від’ємних температурах) умови транс­портування установлюють в договорі на постав­ку виробів.

7.2 При транспортуванні спеціалізовані контейнери або ящики зі склопакетами повинні бути встановлені вертикально, торцями у напрямку руху транспорту і закріплені так, щоб виключити можливість їх переміщення і коливання у проце­сі транспортування.

Этиленовой пленкой, и фиксируют лентой. Размеры брусков и расстояние между ними должны соответствовать размерам сечения шнура герметика. Зазор между стеклами заполняют герметиком. После затвердевания герметика (время отвердения принимают в соответствии с технологическим регламентом производства стеклопакетов) бруски удаляют, образец помещают в разрывную машину или приспособление. Прикладывают к образцу нагрузку, создающую в нем напряжение (0,3-0,05) Мпа, и выдерживают при этой нагрузке в течение (10±0,1)мин.

6.20.5 Оценка результата

Образец считают выдержавшим испытание, если после испытания не произошел разрыв или отслоение герметика от стекла.

7 ТРАНСПОРТИРОВАНИЕ И ХРАНЕНИЕ

7.1 Контейнеры или ящики со стеклопаке-тами транспортируют любым видом транспорта в соответствии с Правилами перевозок грузов, а размещение и крепление в транспортных сред­ствах – в соответствии с Техническими условия­ми погрузки и крепления грузов, действующими на данном виде транспорта.

Универсальные и специализированные кон­тейнеры со стеклопакетами перевозят на желез­нодорожных платформах или в полувагонах с учетом наиболее рационального использования грузоподъемности и вместимости подвижного состава. Ящики со стеклопакетами перевозят в крытых транспортных средствах или полуваго­нах при условии обеспечения защиты от атмос­ферных осадков.

При транспортировании, погрузке и разгруз­ке стеклопакетов должны соблюдаться требова­ния ГОСТ 22235.

При транспортировании авиатранспортом стеклопакеты перевозят в герметизированных отсеках при нормальном давлении окружающе­го воздуха.

При длительном транспортировании (в том числе при отрицательных температурах) усло­вия транспортирования устанавливают в дого­воре на поставку изделий.

7.2 При транспортировании специализиро­ванные контейнеры или ящики со стеклопакетами должны быть установлены вертикально, торцами по направлению движения транспорта и закреплены так, чтобы исключить возможность их перемещения и качания в процессе транспортирования.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.26

7.3 Склопакети повинні зберігатися у виготовлювача і споживача у закритих сухих приміщеннях, які опалюються, у розпакованому вигляді.

При зберіганні склопакети повинні бути встановлені торцем на стелажі або піраміди перпендикулярно до їх основи. Основа стелажа або піраміди повинна бути обклеєна повстю або гумою і мати нахил 5-15° до горизонталі.

Між скопакетами повинні бути встановлені прокладки з пробки або еластичних полімерних матеріалів.

На стелажі або піраміді рекомендується збе­рігати склопакети однакових розмірів і одного виду.

Допускається зберігати склопакети у ящи­ках за умови, якщо тара і прокладочні матеріали не піддавались зволоженню у процесі транспор­тування і зберігання.

8 РЕКОМЕНДАЦІЇ 3 ВИГОТОВЛЕН­НЯ, ПРОЕКТУВАННЯ, МОНТАЖУ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ

8.1 Склопакети проектують з урахуванням вимог чинних будівельних норм з природного освітлення приміщень, теплоізоляції, звукоізо­ляції і механічної міцності конструкції.

При проектуванні склопакетів слід урахову­вати температурні напруження, які виникають при експлуатації склопакетів (у тому числі за рахунок поглинання сонячної енергії), а також вплив від’ємних температур і перепадів тиску на відхилення від площинності (лінзоутворення) склопакетів.

Встановлені у даному стандарті вимоги до відхилень від площинності листів скла у склопакеті дійсні при температурі повітря (газу) все­редині склопакета (10-30)°С і атмосферному тиску повітря (730-770) мм рт.ст.

Склопакети повинні витримувати експлуа­таційні навантаження, у тому числі вітрові. При розрахунку склопакетів на міцність кожне скло у склопакеті розраховують окремо у залежності від діючого на нього навантаження.

Розрахунковий опір листового скла на роз­тягування при вигині рекомендується приймати 15 МПа (150 кг/см2) або за НД на конкретні види стекол.

8.2 Виготовлення склопакетів повинно проводитись відповідно до вимог технологічного регламенту.

7.3 Стеклопакеты должны храниться у изготовителя и потребителя в закрытых сухих отапливаемых помещениях в распакованном виде.

При хранении стеклопакеты должны быть установлены торцом на стеллажи или пирамиды перпендикулярно к их основанию. Основание стеллажа или пирамиды должно быть оклеено войлоком или резиной и иметь наклон 5-15° к горизонтали.

Между стеклопакетами должны быть уста­новлены прокладки из пробки или эластичных полимерных материалов.

На стеллаже или пирамиде рекомендуется хранить стеклопакеты одинаковых размеров и одного вида.

Допускается хранить стеклопакеты в ящи­ках при условии, если тара и прокладочные ма­териалы не подвергались увлажнению в процес­се транспортирования и хранения.

8 РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ИЗГОТОВ­ЛЕНИЮ, ПРОЕКТИРОВАНИЮ, МОНТАЖУ И ЭКСПЛУАТАЦИИ

8.1 Стеклопакеты проектируют с учетом требований действующих строительных норм по естественному освещению помещений, тепло­изоляции, звукоизоляции и механической проч­ности конструкции.

При проектировании стеклопакетов следует учитывать температурные напряжения, возни­кающие при эксплуатации стеклопакетов (в том числе за счет поглощения солнечной энергии), а также влияние отрицательных температур и пе­репадов давления на отклонение от плоскост­ности (линзообразование) стеклопакетов.

Установленные в настоящем стандарте тре­бования к отклонениям от плоскостности листов стекла в стеклопакете действительны при тем­пературе воздуха (газа) внутри стеклопакета (10-30)°С и атмосферном давлении воздуха (730-770) мм рт.ст.

Стеклопакеты должны выдерживать экс­плуатационные нагрузки, в том числе ветровые. При расчете стеклопакетов на прочность каждое стекло в стеклопакете рассчитывают отдельно в зависимости от действующей на него нагрузки.

Расчетное сопротивление листового стекла на растяжение при изгибе рекомендуется при­нимать 15 МПа (150 кг/см2) или по НД на кон­кретные виды стекол.

8.2 Изготовление стеклопакетов должно про­водиться в соответствии с требованиями технологического регламента.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.27

8.3 При виготовленні склопакетів темпера­тура повітря у приміщенні повинна бути 16-24°С, а відносна вологість – не вище 50 %.

8.4 Монтаж і експлуатацію склопакетів слід проводити відповідно до чинних будівельних норм, НД на будівельні конструкції і проектної документації.

8.5 Перед установкою у конструкції необ­хідно провести ретельний огляд кожного склопакета. Не допускається застосовувати склопакети, які мають тріщини або відколки в торцях, від­шарування герметика.

8.6 Монтаж склопакетів слід проводити з допомогою ручних вакуумних присосок або тра­верс, споряджених вакуум-присосками.

Склопакети необхідно переносити у верти­кальному положенні, кути і торці слід оберігати від ударів. Забороняється обпирати склопакети на кути і ставити на жорстку основу.

При монтажі склопакетів не повинна пору­шуватись орієнтація склопакетів (зовнішня -внутрішня сторона, верх – низ), рекомендована виготовлювачем.

8.7 При експлуатації не допускається вико­ристання склопакетів без підкладок (прокладок) між будівельними конструкціями і склопакетом. Дотикання склопакетів до поверхонь будівель­них конструкцій не допускається. Схеми уста­новки прокладок наводять у проектній і норма­тивній документаціях.

8.8 Температура у приміщеннях, засклених склопакетами, у зимовий період будівництва повинна бути не нижче плюс 5°С.

8.9 При установці склопакетів і їх кріпленні не допускаються перекоси і надмірне “обтискан­ня” склопакетів штапиками або накладками.

8.10 Роботи з ущільнення і герметизації сти­ків між склопакетами і деталями конструкцій слід проводити безпосередньо після їх установки і кріплення. При нанесенні герметиків, які не твердіють, слід використовувати герметизатори, а тіоколових герметиків – пневматичні або ручні шприци. Поверхні, які герметизують, повинні бути попередньо обчищені, просушені і знежи­рені.

Роботи з ущільнення і герметизації стиків слід проводити при температурі зовнішнього повітря не нижче мінус 5°С (якщо немає інших вказівок) в умовах, які виключають зволоження конструкцій.

8.3 При изготовлении стеклопакетов темпера­тура воздуха в помещении должна быть 16-24°С, а относительная влажность – не выше 50 %.

8.4 Монтаж и эксплуатацию стеклопакетов следует производить в соответствии с действую­щими строительными нормами, НД на строитель­ные конструкции и проектной документацией.

8.5 Перед установкой в конструкции необ­ходимо провести тщательный осмотр каждого стеклопакета. Не допускается применять стеклопакеты, имеющие трещины или сколы в торцах, отслоения герметика.

8.6 Монтаж стеклопакетов следует произво­дить с помощью ручных вакуумных присосок или траверс, снабженных вакуум-присосками.

Стеклопакеты необходимо переносить в вертикальном положении, углы и торцы следует оберегать от ударов. Запрещается опирать стеклопакеты на углы и ставить на жесткое основание.

При монтаже стеклопакетов не должна на­рушаться ориентация стеклопакетов (наружная-внутренняя сторона, верх – низ), рекомендован­ная изготовителем.

8.7 При эксплуатации не допускается ис­пользование стеклопакетов без подкладок (прок­ладок) между строительными конструкциями и стеклопакетом. Касание стеклопакетов поверх­ностей строительных конструкций не допуска­ется. Схемы установки подкладок приводят в проектной и нормативной документации.

8.8 Температура в помещениях, остеклен­ных стеклопакетами, в зимний период строи­тельства должна быть не ниже плюс 5°С.

8.9 При установке стеклопакетов и их креп­лении не допускаются перекосы и чрезмерное “обжатие” стеклопакетов штапиками или нак­ладками.

8.10 Работы по уплотнению и герметизации стыков между стеклопакетами и деталями кон­струкций следует производить непосредственно после их установки и крепления. При нанесении нетвердеющих герметиков следует использовать герметизаторы, а тиоколовых герметиков – пнев­матические или ручные шприцы. Герметизируе­мые поверхности должны быть предварительно очищены, просушены и обезжирены.

Работы по уплотнению и герметизации стыков следует проводить при температуре наружного воздуха не ниже минус 5°С (если нет других указаний) в условиях, исключающих увлажнение конструкций.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.28

8.11 При експлуатації склопакетів темпера­тура повітря всередині приміщень рекоменду­ється не більше 30 0С і відносна вологість – не більше 60%. При більшій вологості у приміщен­ні, а також при пікових від’ємних температурах зовнішнього повітря можлива тимчасова поява конденсату на внутрішній поверхні склопакета.

9 ГАРАНТІЇ ВИГОТОВЛЮВАЧА

9.1 Виготовлювач гарантує відповідність склопакетів вимогам даного стандарту при до­триманні вимог упакування, транспортування, зберігання, експлуатації і монтажу, встановле­них даним стандартом, а також галузі їх засто­сування відповідно до чинних будівельних норм.

9.2 Гарантійний термін зберігання – не біль­ше 1 року із дня відвантаження виробів виго­товлювачем.

9.3 Гарантійний термін служби (експлуата­ції) склопакетів встановлюють у технічній до­кументації, але не менше п’яти років із дня від­вантаження.

8.11 При эксплуатации стеклопакетов тем­пература воздуха внутри помещений рекомен­дуется не более 30 0С и относительная влаж­ность – не более 60 %. При большей влажности в помещении, а также при пиковых отрицатель­ных температурах наружного воздуха возможно временное образование конденсата на внутренней поверхности стеклопакета.

9  ГАРАНТИИ ИЗГОТОВИТЕЛЯ

9.1 Изготовитель гарантирует соответствие стеклопакетов требованиям настоящего стандар­та при соблюдении требований упаковки, тран­спортирования, хранения, эксплуатации и мон­тажа, установленных настоящим стандартом, а также области их применения согласно действующим строительным нормам.

9.2 Гарантийный срок хранения – не более 1 года со дня отгрузки изделий изготовителем.

9.3 Гарантийный срок службы (эксплуатации) стеклопакетов устанавливают в техничес­кой документации, но не менее пяти лет со дня отгрузки.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.29

ДОДАТОК  А

(довідковий)

Оптичні і теплотехнічні

характеристики склопакетів

ПРИЛОЖЕНИЕ А

(справочное)

Оптические и теплотехнические характеристики стеклопакетов

Таблиця А.1

Таблица А.1

Варіанти заскління Варианты остекления

Коефіцієнт пропускания світла у видимій час­тині спектра Коэффици­ент пропус­кания света в видимой части спектра

Коефіцієнт поглинання світла у види­мій частині спектра Коэффици­ент поглоще­ния света в видимой части спектра

Коефіцієнт пропускання прямого сонячного випроміню­вання Коэффици­ент пропус­кания прямо­го солнечного излучения

Коефіцієнт поглинання прямого сонячного випромі­нювання Коэффици­ент поглоще­ния прямого солнечного излучения

Коефіцієнт загального пропускан­ня соняч­ної енергії Коэффици­ент общего пропуска­ния солнечной энергии

Приведе­ний опір теплопе­редачі Приве­денное сопро­тивление теплопе­редаче, м2 0С/Вт

4М1-8-4М1 0,80 0,06 0,68 0,21 0,78 0,28
4М1-10-4М1 0,80 0,06 0,68 0,21 0,78 0,29
4М1-12-4М1 0,80 0,06 0,68 0,21 0,78 0,30
4М1-16-4М1 0,80 0,06 0,68 0,21 0,78 0,32
4М1-Аr8-4М1 0,80 0,06 0,68 0,21 0,78 0,30
4М1-Аr10-4М1 0,80 0,06 0,68 0,21 0,78 0,31
4М1-Аr12-4М1 0,80 0,06 0,68 0,21 0,78 0,32
4М1-Аr16-4М1 0,80 0,06 0,68 0,21 0,78 0,34
4М1-8-К4 0,75 0,08 0,60 0,26 0,76 0,47
4М1-10-К4 0,75 0,08 0,60 0,26 0,76 0,49
4М1-12-К4 0,75 0,08 0,60 0,26 0,76 0,51
4М1-16-К4 0,75 0,08 0,60 0,26 0,76 0,53
4М1-Аr8-К4 0,75 0,08 0,60 0,26 0,76 0,53
4М1-Аr10-К4 0,75 0,08 0,60 0,26 0,76 0,55
4М1-Аr12-К4 0,75 0,08 0,60 0,26 0,76 0,57
4М1-Аr16-К4 0,75 0,08 0,60 0,26 0,76 0,59
4М1-8-И4 0,73 0,14 0,41 0,24 0,51 0,51
4М1-10-И4 0,73 0,14 0,41 0,24 0,51 0,53
4М1-12-И4 0,73 0,14 0,41 0,24 0,51 0,56
4М1-16-И4 0,73 0,14 0,41 0,24 0,51 0,59
4М1-Аr8-И4 0,73 0,14 0,41 0,24 0,51 0,57
4М1-Аr10-И4 0,73 0,14 0,41 0,24 0,51 0,60
4М1-Аr12-И4 0,73 0,14 0,41 0,24 0,51 0,63
4М1-Аr16-И4 0,73 0,14 0,41 0,24 0,51 0,66
4М1-6-4М1-6-4М1 0,72 0,09 0,56 0,29 0,72 0,42
4М1-8-4М1-8-4М1 0,72 0,09 0,56 0,29 0,72 0,45
4М1-10-4М1-10-4М1 0,72 0,09 0,56 0,29 0,72 0,47
4М1-12-4М1-12-4М1 0,72 0,09 0,56 0,29 0,72 0,49
4М1-16-4М1-16-4М1 0,72 0,09 0,56 0,29 0,72 0,52
4М1-Аr6-4М1-Аr6-4М1 0,72 0,09 0,56 0,29 0,72 0,44
4М1-Аr8-4М1-Аr8-4М1 0,72 0,09 0,56 0,29 0,72 0,47

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.30

Закінчення таблиці А.1

Окончание таблицы А.1

Варіанти заскління Варианты остекления

Коефіцієнт пропускання світла у видимій час­тині спектра Коэффици­ент пропус­кания света в видимой части спектра

Коефіцієнт поглинання світла у види­мій частині спектра Коэффици­ент поглоще­ния света в видимой части спектра

Коефіцієнт пропускання прямого сонячного випроміню­вання Коэффици­ент пропус­кания прямо­го солнечного излучения

Коефіцієнт поглинання прямого сонячного випромі­нювання Коэффици­ент поглоще­ния прямого солнечного излучения

Коефіцієнт загального пропускан­ня соняч­ної енергії Коэффици­ент общего пропуска­ния солнечной энергии

Приведе­ний опір теплопе­редачі Приве­денное сопро­тивление теплопе­редаче, м2

0С/Вт

4М1-Аr10-4М1-Аr10-4М1 0,72 0,09 0,56 0,29 0,72 0,49
4М1-Аr12-4М1-Аr12-4М1 0,72 0,09 0,56 0,29 0,72 0,52
4M1-Ar16-4M1-Ar16-4M1 0,72 0,09 0,56 0,29 0,72 0,55
4М1-6-4М1-6-К4 0,68 0,11 0,50 0,34 0,72 0,53
4М1-8-4М1-8-К4 0,68 0,11 0,50 0,34 0,72 0,55
4М1-10-4М1-10-К4 0,68 0,11 0,50 0,34 0,72 0,58
4М1-12-4М1-12-К4 0,68 0,11 0,50 0,34 0,72 0,61
4М1-16-4М1-16-К4 0,68 0,11 0,50 0,34 0,72 0,65
4M1-Ar6-4M1-Ar6-K4 0,68 0,11 0,50 0,34 0,72 0,60
4М1-Аr8-4М1-Аr8-К4 0,68 0,11 0,50 0,34 0,72 0,62
4M1-Ar10-4M1-Ar10-K4 0,68 0,11 0,50 0,34 0,72 0,65
4М1-Аr12-4М1-Аr12-К4 0,68 0,11 0,50 0,34 0,72 0,68
4М1-Аr16-4М1-Аr16-К4 0,68 0,11 0,50 0,34 0,72 0,72
4М1-6-4М1-6-И4 0,66 0,17 0,34 0,35 0,5 0,59
4М1-8-4М1-8-И4 0,66 0,17 0,34 0,35 0,5 0,61
4М1-10-4М1-10-И4 0,66 0,17 0,34 0,35 0,5 0,64
4М1-12-4М1-12-И4 0,66 0,17 0,34 0,35 0,5 0,68
4М1-16-4М1-16-И4 0,66 0,17 0,34 0,35 0,5 0,72
4М1-Аr6-4М1-Аr6-И4 0,66 0,17 0,34 0,35 0,5 0,64
4М1-Аr8-4М1-Аr8-И4 0,66 0,17 0,34 0,35 0,5 0,67
4М1-Аr10-4М1-Аr10-И4 0,66 0,17 0,34 0,35 0,5 0,71
4М1-Аr12-4М1-Аr12-И4 0,66 0,17 0,34 0,35 0,5 0,75
4М1-Аr16-4М1-Аr16-И4 0,66 0,17 0,34 0,35 0,5 0,80
Примітка. Значення приведеного опору теплопередачі приймають виходячі з розмірів склопакета

(1,0 х 1,0) м і коефіцієнтів емісії:

– 0,16-0,18 – для твердого покриття

– 0,06-0,08 – для м’якого покриття

Примечание. Значения приведенного сопротивления теплопередаче принимают исходя из размеров стеклопакета (1,0 х 1,0) м и коэффициентов эмисии:

– 0,16-0,18 – для твердого покрытия

– 0,06-0,08 – для мягкого покрытия

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.31

ДОДАТОК Б

(рекомендований)

Мінімальна товщина стекол

ПРИЛОЖЕНИЕ Б

(рекомендумое)

Минимальная толщина стекол

Таблиця Б.1

Таблица Б.1

Довжина склопакета, мм

Длина стеклопакета, мм

Клас виробів за опором вітровому навантаженню за ДСТУ Б В.2.6-23

(ГОСТ 23166)

Класс изделий по сопротивлению ветровой нагрузке по ГОСТ 23166

Ширина стеклопакета, мм

Ширина стеклопакета, мм

До 700 вкл.

Понад 700 до 1000 Свыше 700 до 1000
До 1000 вкл. А 4 5
Б 4 4
В 3 4
Г 3 3
Д 3 3
Понад  1000 до 1300 вкл. Св.       1000 до 1300 вкл. А 5 5
Б 4 5
В 4 4
Г 3 4
Д 3 3
Понад  1300 до 1600 вкл. Св.       1300 до 1600 вкл. А 5 6
Б 5 5
В 4 4
Г 4 4
Д 3 4
Понад  1600 до 1800 вкл.

Св.       1600 до 1800 вкл.

А 6 6
Б 5 6
В 5 5
Г 4 4
Д 4 4

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.32

ДОДАТОК В (рекомендований)

Визначення герметичності склопакетів

В.1 Суть методу полягає у визначенні герме­тичності склопакетів під гідростатичним тиском води.

В.2 Відбирання зразків

Випробування проводять на двох зразках склопакетів розміром не менше (500 х 500) мм.

В.3 Апаратура

Ємкість з вакуумною присоскою, заповнена водою.

Термометр за ГОСТ 28498 з похибкою ви­мірювання не більше 1°С.

В.4 Проведення випробувань

Кожний зразок склопакета поміщають на (24±1) год у ємкість з водою, яка має темпера­туру (23±5)°С. Схему показано на рисунку B.1. Зразок розміщують таким чином, щоб відстань від стінки ємкості до бічної грані склопакета була не менше 40 мм. Якщо склопакет містить стекла різної товщини, його кладуть більш тов­стим склом униз.

Рівень води повинен бути вище поверхні склопакета не менше ніж на 400 мм.

Після виймання склопакета з води він під­лягає візуальному огляду.

8.5 Оцінка результату

Вважають, що зразки витримали випробу­вання, якщо вони не мають слідів проникнення води в камери склопакетів.

В. 6 Для проведення кваліфікаційних і періодичних випробувань відбирають чотири зразки склопакетів.

ПРИЛОЖЕНИЕ В

(рекомендуемое)

Определение герметичности стеклопакетов

B.1 Сущность метода заключается в опреде­лении герметичности стеклопакетов под гидро­статическим давлением воды.

В.2 Отбор образцов

Испытания проводят на двух образцах стек­лопакетов размером не менее (500 х 500) мм.

В.3 Аппаратура

Емкость с вакуумной присоской, заполнен­ная водой.

Термометр по ГОСТ 28498 с погрешностью измерения не более 1°С.

В.4 Проведение испытаний

Каждый образец стеклопакета помещают на (24±1) ч в емкость с водой, имеющей температу­ру (23±5)°С. Схема показана на рисунке B.1. Об­разец помещают таким образом, чтобы расстоя­ние от стенки емкости до боковой грани стеклопакета было не менее 40 мм. Если стеклопакет содержит стекла разной толщины, его укладыва­ют более толстым стеклом вниз.

Уровень воды должен быть выше поверх­ности стеклопакета не менее чем на 400 мм.

После извлечения стеклопакета из воды его подвергают визуальному осмотру.

8.5 Оценка результата

Образцы считают выдержавшими испыта­ние, если они не имеют следов проникновения воды в камеры стеклопакетов.

В. 6 Для проведения квалификационных и периодических испытаний отбирают четыре образца стеклопакетов.

1 – ємкість з водою; 2 – зразок склопакета; 3 – вакуумна присоска

Рисунок В.1 – Схема випробувань склопакетів на герметичність

1 – емкость с водой; 2 – образец стеклопакета; 3 –

вакуумная присоска

Рисунок В.1 – Схема испытаний стеклопакетов на герметичность

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.33

Два зразки випробовують на точку роси і визначають її значення для кожного зразка, потім зразки розрізають і визначають ефективність вологопоглинача за 6.18.

Два інших зразки випробовують згідно з В.3, В.4. Час витримування зразків під навантаженням складає (72±1) год. Після проведення випробування визначають точку роси і після розрізання зразків ефективність вологопоглинача кожного зразка за 6.18. За результат випробувань приймають гірше значення за кожним показником, який випробували.

Результат випробування визнають позитивним, якщо значення точки роси і ефективність вологопоглинача усіх чотирьох зразків відповідають вимогам даного стандарту, а результати випробувань перших двох зразків відрізняються від результатів випробувань других двох зразків не більше, ніж на 10 %.

Два образца испытывают на точку росы и определяют ее значение для каждого образца, затем образцы разрезают и определяют эффективность влагопоглотителя по 6.18.

Два других образца испытывают согласно В.3, В.4. Время выдержки образцов под нагрузкой составляет (72±1) ч. После проведения испытания определяют точку росы и после разрезки образцов эффективность влагопоглотителя каждого образца по 6.18. За результат испытаний принимают худшее значение по каждому испытанному показателю.

Результат испытания признают положительным, если значения точки росы и эффективность влагопоглотителя всех четырех образцов соответствуют требованиям настоящего стандарта, а результаты испытаний первых двух образцов отличаются от результатов испытаний вторых двух образцов не более, чем на 10 %.

ДСТУ Б В.2.7-107-2001 (ГОСТ 24866-99) С.34

УДК 666.157:006.354                                     МКС 91.060.50                                   И 17

Ключові слова: склопакет, основні розміри, характеристики, упакування, маркування, методи контролю

Ключевые слова: стеклопакет, основные размеры, характеристики, упаковка, маркировка, методы контроля

Введено:  «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

 



Підписатись на новини МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов Украинский портАл SPRAVKA.UA - Бизнес-Каталог товаров и услуг Украины